розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщення, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу апеляційного суду Львівської області від 12 травня 2017 року,

У грудні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про визнання останнього таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 внаслідок відсутності відповідача без поважних причин понад один рік.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 грудня 2016 року відкрито провадження у даній справі. Справу призначено до судового розгляду.

Не погодившись з указаним судовим рішенням, ОСОБА_5 у березні 2017 року звернувся до суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 24 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_5, подану його представником - ОСОБА_6 на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 грудня 2016 року, залишено без руху, зобов'язано протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали сплатити судовий збір у розмірі 320 грн і протягом тридцяти днів з дня її отримання звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, навівши інші поважні причини для поновлення строку та подавши відповідні докази.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 12 травня 2017 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5, подану його представником - ОСОБА_6, на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 грудня 2016 року у вказаній справі відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить оскаржувану ухвалу апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судомнорм процесуального права, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (1402-19) Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом, чинності.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувана ухвала апеляційного суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5, поданою його представником - ОСОБА_6, на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 грудня 2016 року, апеляційний суд правильно виходив із вимог ч. 3 ст. 297 ЦПК України та того, що заявником не наведено інших поважних причин для поновлення строку апеляційного оскарження, не надано доказів на їх підтвердження, тому відсутні підстави для його поновлення.

Встановлено, що ОСОБА_5 16 січня 2017 року отримав повістку про виклик до суду, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 23).

Після цього ОСОБА_5 активно використовув свої процесуальні права, а саме 9 лютого 2017 року представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6, ознайомлювався з матеріалами справи (а.с. 24), і до 14 березня 2017 року не проявляв жодної ініціативи щодо апеляційного оскарження ухвали Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 грудня 2016 року.

У ч. 2 ст. 294 ЦПК України зазначено, що строк оскарження ухвали суду першої інстанції становить п'ять днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Згідно з ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Проте такої добросовісності при оскарженні процесуальної ухвали суду в діях ОСОБА_5 немає.

При вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції правильно виходив із того, що безпідставне поновлення строку на оскарження рішення суду, яке набрало чинності, є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у такому його елементі справедливого судового розгляду як принцип правової визначеності (рішення Європейського суду з прав людини Нешев проти Болгарії від 28 жовтня 2004 року, Станков проти Болгарії від 12 липня 2007 року).

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Ураховуючи викладене та положення ч. 1 ст. 342 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ