розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за скаргою Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" заінтересовані особи: відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, товариство з обмеженою відповідальністю "Гріг" про визнання дій старшого державного виконавця неправомірними та скасування повідомлення про повернення виконавчого документу, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" на ухвалу апеляційного суду Донецької області від 09 березня 2017 року,

У листопаді 2016 року ПАТ "Перший український міжнародний банк" (далі - ПАТ "ПУМБ") звернулось до суду із вказаною скаргою, в обґрунтування якої посилалось на те, що 08 листопада 2016 року на адресу банку надійшло повідомлення старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 21 жовтня 2016 року № 20-1.573/17 про повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання з підстав непідвідомчості з посиланням на вимоги п.8 ч.4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 02 червня 2016 року) та п.4 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (z0489-12) (в редакції від 29 вересня 2016 року).

Вважає, що такі дії старшого державного виконавця неправомірні з огляду на те, що ним було застосовано Закон України "Про виконавче провадження" (1404-19) в редакції від 02 червня 2016 року, при цьому оскільки заява про відкриття виконавчого провадження з виконавчим листом була здана банком на пошту 04 жовтня 2017 року, а саме на той час коли Закон України "Про виконавче провадження" (1404-19) діяв в попередній редакції, державний виконавець зобов'язаний був відкрити виконавче провадження.

З огляду на викладене, просило визнати дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України неправомірними та скасувати повідомлення про повернення виконавчого документу без виконання.

Ухвалою Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 13 грудня 2016 року скаргу ПАТ "ПУМБ" задоволено.

Визнано дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кошкера Івана Анатолійовича щодо повернення виконавчого документу виконавчого листа № 2-390/2010, виданого Іллічівським районним судом міста Маріуполя Донецької області 20 жовтня 2014 року щодо солідарного стягнення з ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю "Гріг", ОСОБА_6 на користь ПАТ "ПУМБ" заборгованості за кредитним договором № 18 від 29 квітня 2008 року в розмірі 10 514 504,22 грн., а також витрати по оплаті судового збору в рівних частках з кожного по 606,67 грн, неправомірними.

Скасовано повідомлення про повернення виконавчого документу № 2-390/2010, виданого Іллічівським районним судом міста Маріуполя Донецької області 20 жовтня 2014 року щодо солідарного стягнення з ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю "Гріг", ОСОБА_6 на користь ПАТ "ПУМБ" вказаної заборгованості, стягувачу без прийняття, як незаконне.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 09 березня 2017 року, ухвала суду першої інстанції скасована та постановлена нова ухвала, якою у задоволенні скарги відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ "ПУМБ" просить скасувати ухвалу апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-УІІІ "Про судоустрій статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні скарги, апеляційний суд виходив із безпідставності вимог.

Одночасно з набранням чинності Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року (1404-19) № 1404 XVІІІ, втратив чинність Закон України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV (606-14) .

Пунктами 5-7 перехідних положень нового Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) , встановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Згідно з п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Враховуючи те, що відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на час набрання чинності Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року (1404-19) № 1404 XVІІІ виконавче провадження з примусового виконання рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя того ж суду від 14 вересня 2010 року ще відкрито не було, воно повинно виконуватись за вимогами закону в новій редакції іншим органом - районним відділом примусового виконання рішень.

Висновок апеляційного суду щодо відмови у задоволенні скарги є законним та обґрунтованим.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ