розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Житлово-експлуатаційної дільниці (Дочірнє підприємство) Відкритого акціонерного товариства "Херсонський завод будівельних матеріалів № 1" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за оплату послуг з утримування та обслуговування житлового будинку і прибудинкової території, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Житлово-експлуатаційної дільниці (Дочірнє підприємство) відкритого акціонерного товариства "Херсонський завод будівельних матеріалів № 1" про захист прав споживачів, за касаційною скаргоюОСОБА_4 на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 28 травня 2015 року та рішення апеляційного суду Херсонської області від 23 лютого 2017 року,

У лютому 2015 року ЖЕД (ДП) ВАТ "ХЗБМ №1" звернулась до суду із позовом до ОСОБА_4, в якому просила стягнути з відповідача заборгованість по оплаті послуг з утримання та обслуговування житлового будинку і прибудинкової території та за надані послуги з електропостачання.

В обґрунтування позову зазначено, що ЖЕД (ДП) ВАТ "ХЗБМ №1" є балансоутримувачем житлового будинку АДРЕСА_1, а також виконавцем послуг з утримання зазначеного житлового будинку і прибудинкової території та послуг з електропостачання.

ОСОБА_4 є власником квартири № 6 у вказаному будинку та не сплачує за надані послуги.

За період із 15 березня 2008 року по 31 липня 2014 року відповідач має заборгованість у загальному розмірі 19 247,66 грн, з яких заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території становить 3 516,55 грн; за послуги із електропостачання 15 731,11 грн, яку просить стягнути на свою користь, а також в порядку ст. 625 ЦК України стягнути із відповідача за порушення грошового зобов'язання три проценти річних в сумі 484,91 грн та інфляційні витрати 927,48 грн.

У березні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічним позовом в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив зобов'язати ЖЕД ВАТ "Херсонський завод будівельних матеріалів №1" надати:

- дані про те, якою є його частка як власника квартири №6 у витратах на утримання будинку АДРЕСА_1;

- дані якою є, та з яких земель складається, прибудинкова територія вказаного будинку;

- документально підтверджені витрати на утримання будинку та прибудинкової території;

- відкритий доступ, з можливістю копіювання всієї технічної документації по будинку, співвласником якого він є;

- приймати оплату за комунальні послуги;

- встановити безпідставність нарахування плати за утримання будинку і прибудинкової території, за відсутності сформованого виконавцем послуги та погодженого з органом місцевого самоврядування тарифу;

- зобов'язати відповідача сформувати тариф на утримання будинку №191, відповідно до порядку затвердженого постановою КМУ від 01 червня 2011 року № 869 (869-2011-п) та погодити його з органом місцевого самоврядування;

- визнати безпідставність нарахування відповідачем плати за спожиту електроенергію на підставі постанови КМУ № 959 від 01 грудня 1995 року (959-95-п) в сумі 15731,11 грн.;

- зобов'язати відповідача скасувати зайві нарахування за послуги, які не будуть підтверджені належними доказами.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 28 травня 2015 року позов ЖЕД (ДП) ВАТ "ХЗБМ №1" задоволений частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Житлово-експлуатаційної дільниці в рахунок відшкодування основної заборгованості, трьох процентів річних та інфляційних витрат 11460,70 грн, вирішено питання про розподіл судових витрат.

В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 23 лютого 2017 року, рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_4 заборгованості по оплаті витрат на утримання будинку та прибудинкової території та заборгованості по електропостачанню змінено, зменшено суму, що підлягає стягненню з 11 460,70 грн до 10 133,42 грн.

В решті рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення по суті зустрічних позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-УІІІ "Про судоустрій статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення первісного позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, обґрунтовано, із урахуванням положень ст. 256, 257, 261, ч.2 ст. 264, ч.4 ст. 267 ЦК України, дійшов висновку про задоволення вимог ЖЕД (ДП) ВАТ "ХЗБМ №1" за період з травня 2011 року по серпень 2014 року, в межах строку позовної давності, оскільки позивач довів, що надає житлово-комунальні послуги, а ОСОБА_4 їх отримує, однак не оплачує їх вартість.

Разом із тим, вирішуючи питання про стягнення із відповідача заборгованість за надані послуги суд не перевірив правильності застосованих у розрахунку тарифів.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суди попередній інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність підстав для задоволення вимог ОСОБА_4, оскільки вони є безпідставними та необґрунтованими. Позивачем за зустрічним позовом не надано доказів того, що він звертався до ЖЕД (ДП) ВАТ "ХЗБМ №1" із вказаними вимогами в позасудовому порядку і йому було відмовлено у наданні запитуваної інформації.

Висновки судів відповідають обставинам справи та ґрунтуються на доказах, яким дана правильна оцінка.

Зі змісту рішення судів і доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що скарга є необґрунтованою і наведені у ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що не відповідає вимогам ст. 335 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 28 травня 2015 року та рішення апеляційного суду Херсонської області від 23 лютого 2017 року залишити без змін.