розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф м. Києва про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 11 серпня 2016 року,

У жовтні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, обґрунтовуючи його тим, що працює на посаді лікаря з медицини невідкладних станів відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги (підстанції 10) Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф м. Києва.

Наказом № 40-д директора Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва Вершигори А.В. від 20 липня 2015 року, позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення п. п. 1.7, 2.3, 2.12, 2.39, 2.43, 2.48, 2.51.4 Посадової інструкції лікаря з медицини невідкладних станів.

Також позивач зазначає, що будь-яких порушень трудової дисципліни з його боку не було, а оголошення йому догани не має законного підґрунтя і є наслідком неприязних стосунків, що склалися між позивачем та безпосереднім керівництвом. Також зазначає, що описова частина наказу не відповідає фактичним обставинам, які мали місце 05 липня 2015 року.

Посилаючись на вищевикладене, позивач просив визнати незаконним та скасувати наказ директора Центра екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва від 20 липня 2015 року про дисциплінарне стягнення лікаря відділення ЕМД (підстанції № 10) ОСОБА_4; стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі за період серпня-жовтень 2015 року у розмірі 3 000 грн та моральну шкоду у розмірі 5 000 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 05 квітня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 11 серпня 2016 року, в задоволенні позову ОСОБА_4 до Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф м. Києва про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкодивідмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншим.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині скасування наказу від 20 липня 2015 року про дисциплінарне стягнення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що вказаний наказ є законним та не підлягає скасуванню, оскільки в діях позивача вбачаються порушення правил внутрішнього трудового розпорядку та своїх посадових обов'язків, які передбачені Посадовою інструкцією лікаря з медицини невідкладних станів відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги.

Суди попередніх інстанцій, врахувавши ст. 151 КЗпП України, обгрунтовано відмовили у стягненні заборгованості по заробітній платі.

Крім того, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, врахувавши п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року № 4 (v0004700-95) , обгрунтовано відмовив в позові в частині відшкодування моральної шкоди.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, про те, що наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності є незаконним та підлягає скасуванню; те, що судами не було враховано докази, які ним подані, а також те, що йому не правомірно не виплачено заробітну плату, є безпідставними та не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

Крім того, доводи касаційної скарги спростовуються встановленими по справі обставинами.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 перебуває у трудових відносинах з відповідачем.

З 01 вересня 2011 року працює на посаді лікаря з медицини невідкладних станів відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги (підстанції 10) Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва.

20 липня 2015 року наказом директора Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва № 10-д, ОСОБА_4, оголошено догану за грубе порушення правил внутрішнього трудового розпорядку та своїх посадових обов'язків, що полягало в наступному.

05 липня 2015 року після отримання виклику № 867 самовільно, без дозволу фельдшера з приймання викликів і передачі їх виїзним бригадам швидкої медичної допомоги відділення ЕМД (підстанції № 10), повернувся до відділення ЕМД (підстанції 10), що призвело до збою в роботі відділення ЕМД (підстанції № 10) та затримки госпіталізації пацієнта з шлунково-кишковою кровотечою в хірургічне відділення, порушення п. п. 1.7, 2.3, 2.12, 2.39, 2.43, 2.48, 2.51.4 Посадової інструкції лікаря з медицини невідкладних станів.

Із доповідних записок диспетчерів 10 відділення ОСОБА_6 та ОСОБА_7, чергового старшого лікаря ОДВ ОСОБА_8, фельдшера з медицини невідкладних станів відділення № 10 ОСОБА_9 вбачається, що 05 липня 2015 року 104 бригада в складі ОСОБА_4 та фельдшера ОСОБА_9, після обслуговування виклику № 697 "де була госпіталізація вагітної в пологовий будинок", в 13:27 год. було передано виклик № 867 "78 р., рвота ЖКК". В 14:13 год. бригада самовільно поїхала у відділення, принципово відмовившись їхати на виклик, у зв'язку тим, що ОСОБА_4 було потрібно обідати. По розпорядженню старшого лікаря з відділення виїхала на виклик 103 бригада в 14:13 год. (46 хв. запізнення), хворого з шлунково-кишковою кровотечею доставлено в ЛШМД. В 14:15 лікар ОСОБА_4 самовільно залишив робоче місце, сказавши, що він захворів.

Як вбачається з витягу з колективного договору Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва на 2014-2017 роки, зазначено, що працівникам бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги через умови виробництва перерву для відпочинку і харчування встановити не можливо, тому працівникам повинна бути надана можливість прийому їжі впродовж робочої зміни (12 годин) тривалістю до 20 хвилин, яка зараховується до робочого часу.

У відповідності до п. 1.1 посадової інструкції лікаря з медицини невідкладних станів відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги, яка затверджена 05 березня 2015 року, лікар з медицини невідкладних станів відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва (Центр ЕМД та МК) є медичним працівником, який здійснює надання екстреної медичної допомоги пацієнтам та постраждалим на догоспітальному етапі згідно із затвердженими діагностично-лікувальними протоколами (стандартами), працює у складі бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, керує та організовує роботу усіх членів бригади.

Згідно з п. 1.7 посадової інструкції лікаря з медицини невідкладних станів відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги, у своїй роботі лікар керується Конституцією України (254к/96-ВР) , Законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, міжнародними договорами України, рішеннями і розпорядженнями органів місцевої виконавчої влади та місцевого самоврядування, наказами Міністерства охорони здоров'я України, Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), директора Центру ЕМД та МК, Статутом Центру ЕМД та МК, Колективним договором Центру ЕМД та МК, Правилами внутрішнього трудового розпорядку Центру ЕМД та МК, Положенням про Відділення, іншими нормативно-правовими актами, а також посадовою інструкцією.

Пунктом 2.3 посадової інструкції лікаря з медицини невідкладних станів відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги визначено, що забезпечення постійної готовності бригади до виїзду на виклик для надання екстреної медичної допомоги пацієнтам і постраждалим у повсякденних умовах, особливий період та під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

При надходженні виклику, лікар повинен особисто отримати його у фельдшера диспетчерської відділення, уточнити адресу, привід до виїзду і виїхати не пізніше 2-х хвилин з моменту отримання виклику. Розпорядження фельдшера диспетчерської, щодо виїзду на виклик є обов'язковим до виконання лікарем та всіма членами очолюваної ним бригади. У разі неможливості виїхати на виклик негайно повідомити про це фельдшера диспетчерської Відділення та в подальшому діяти за його вказівками (п. 2.12 Посадової інструкції лікаря з медицини невідкладних станів відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги).

Лікар зобов'язаний про всі затримки по дорозі на виклик негайно повідомити фельдшера диспетчерської Відділення (п. 2.39 Посадової інструкції лікаря з медицини невідкладних станів відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги).

Відповідно до п. 2.43 посадової інструкції лікаря з медицини невідкладних станів відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги, про закінчення виконання виклику необхідно негайно повідомити фельдшера диспетчерської відділення і, в подальшому, діяти згідно з його розпорядженням.

Основними завданнями та обов'язками лікаря є належно та своєчасно виконувати: накази, розпорядження, доручення директора Центру ЕМД та МК; розпорядження, доручення, вказівки заступників директора Центру ЕМД та МК; розпорядження, доручення, вказівки свого безпосереднього керівника та керівників в оперативній роботі; Правила внутрішнього трудового розпорядку Центру ЕМД та МК; вимоги з охорони праці і пожежної безпеки; вимоги санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів; вимоги цієї посадової інструкції, а також інших нормативно-правових документів, що регламентують діяльність лікаря (п. 2.48 посадової інструкції лікаря з медицини невідкладних станів відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги).

Згідно з п. 2.51.4 посадової інструкції лікаря з медицини невідкладних станів відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги, лікарю бригади забороняється будь-яким чином дезорганізовувати роботу бригади, відділення чи Центру ЕМД та МК, або сприяти деструктивним діям будь-яких осіб стосовно діяльності закладу.

Пунктом 1.5 посадової інструкції лікаря з медицини невідкладних станів відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги передбачено, що лікар безпосередньо підпорядкований завідувачу відділення, а в оперативній роботі: старшому лікарю з медицини невідкладних станів оперативно-диспетчерського відділу; фельдшеру з приймання викликів і передачі їх виїзним бригадам швидкої медичної допомоги відділення.

Відповідно до п. 3.11 Посадової інструкції лікаря з медицини невідкладних станів відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги, лікар має право відмовитися від виконання дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або інших членів бригади.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання оплати праці медичних працівників системи екстреної медичної допомоги" від 27 березня 2013 року № 199 (199-2013-п) , де зазначено, що установити, що медичним працівникам системи екстреної медичної допомоги виплачується надбавка за особливий характер праці у розмірі до 20 відсотків посадового окладу (з підвищеннями), надбавка за особливі умови праці у розмірі до 20 відсотків посадового окладу (з підвищеннями), матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі одного посадового окладу на рік на підставі рішення керівника закладу охорони здоров'я, а керівникам закладів охорони здоров'я - за рішенням керівника органу вищого рівня у межах фонду заробітної плати, затвердженого у кошторисах. Зазначені надбавки виплачуються медичним працівникам щомісяця за фактично відпрацьований час за основним місцем роботи, а також тим, що працюють за сумісництвом.

Згідно п. 3.1 витягу з Положення про матеріальне стимулювання працівників Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва, з метою посилення матеріальної зацікавленості трудового колективу та окремих працівників у застосуванні прогресивних форм та методів організації праці, підвищення якості роботи, зростання професійної майстерності, за високі досягнення у праці, за складність, напруженість та високу якість роботи або за виконання особливо важливої (на термін її виконання) роботи встановлюється щомісячна надбавка у розмірі 50% посадового окладу.

Відповідно до п. 1.1. "Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян", яка затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13 листопада 2001 року № 455 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 04 грудня 2001 року за № 1005/6196 (z1005-01) , тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності.

Видача інших документів про тимчасову непрацездатність, крім листка непрацездатності, згідно з пунктом 1.2. вказаної вище інструкції забороняється, крім випадків, обумовлених п. 1.13, 2.7, 2.16, 2.17, 2.18, 2.19, 2.20, 3.4, 3.16, 6.6., перебування на амбулаторному лікуванні не віднесено до переліку випадків зазначених в обумовлених попередньо пунктів "Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян".

Відповідно до пункту 1.7. "Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян" чітко вказано, що видача документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюється тільки після особистого огляду хворого лікарем, про що робиться відповідний запис у медичній картці амбулаторного хворого з обґрунтуванням тимчасової непрацездатності.

Пунктом 2.2 "Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян" визначено, що при втраті працездатності внаслідок захворювання або травми лікуючий лікар в амбулаторно-поліклінічних закладах може видавати листок непрацездатності особисто терміном до 5 календарних днів з наступним продовженням його, залежно від тяжкості захворювання, до 10 календарних днів.

Так, відповідно до наявної в матеріалах справи довідки № 43 про тимчасову непрацездатність громадянина від 05 липня 2015 року, яка була видана лікарем Центру первинної медико-санітарної допомоги № 2, де зазначено, що ОСОБА_4 непрацездатний з 05 липня 2015 року, явка до лікаря - 06 липня 2015 року.

Таким чином, суди попередніх інстанцій обгрунтовано дійшли висновку про порушення позивачем Правил внутрішнього трудового розпорядку та Посадової інструкції лікаря медицини невідкладних станів відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги.

З огляду на вищевикладене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.