Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Кафідової О.В., Висоцької В.С. Ткачука О.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини, за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 - на рішення Приморського районного суду м. Одеси та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 24 травня 2017 року,

У жовтні 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що рішенням апеляційного суду Одеської області від 18 жовтня 2016 року змінено рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 липня 2016 року в частині визначення розміру стягуваних аліментів наступним чином: з "1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менш ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно" на "у твердій грошовій сумі в розмірі 5 000 грн щомісячно" з врахуванням сплачених ОСОБА_5 на її користь аліментів на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, платежів у загальному розмірі 69 986 грн.

Під час розгляду справи про стягнення з відповідача, який за спеціальністю є моряком (електромеханіком), аліментів на утримання їх спільної дитини, останній заперечував наявність в нього постійної роботи на судах іноземних судновласників та отримання стабільного заробітку за контрактами з пароплавними компаніями та стверджував про знищення раніше виданого йому посвідчення моряка, проте нею був отриманий лист Адміністрації морських портів України від 16 вересня 2016 року, з якого вбачається, що 29 грудня 2014 року ОСОБА_5 видано посвідчення особи моряка дипломно-паспортним відділом служби капітана Херсонського філії ДП "АМПУ" Херсонського морського порту, що, в свою чергу, свідчить про те, що його довготривалі перебування за межами України пов'язані з його роботою електромеханіком на судах іноземних судновласників.

Наведені обставини підтверджуються відмітками у посвідченні моряка, за яким відповідач перетинає борт відповідного судна.

Посилаючись на те, що відповідач має можливість створити більш сприятливі умови для виховання дитини та надавати кращу фінансову підтримку, просила збільшити розмір аліментів на утримання ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, до 25 000 грн.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 24 травня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6 просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII"Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, на підставі поданих сторонами доказів, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), обґрунтовано виходив із того, що позивачем не надано доказів зміни матеріального стану відповідача, що є її процесуальним обов'язком (ч. 1 ст. 60 ЦПК України), відтак відсутні підстави для збільшення розміру аліментів, передбачені ст. 192 СК України.

Крім того, суди встановили, що за відповідачем відсутня заборгованість зі сплати аліментів, при цьому він здійснює оплату за навчання дочки у загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів "Крок", розмір якої за 2015 рік становив 37 800 грн, а у 2016 році - 45 000 грн.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 24 травня 2017 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.