Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Маляренка А.В.,

Іваненко Ю.Г.,

Леванчука А.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення боргу, за касаційною скаргоюОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2016 року,

В червні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5 про стягнення боргу, в якому просив стягнути на його користь заборгованість за договором позики, з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних та моральну шкоду, а всього 178 252,80 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що 12 жовтня 2009 року дав в борг відповідачу 13 200 доларів США (за офіційним курсом -105501 грн), 400 євро (за офіційним курсом - 4082 грн) і 20 000 грн, про що остання власноруч склала розписку.

Відповідно до умов домовленості вона зобов'язалася до 1 січня 2010 року повернути борг, але у вказаний строк борг не повернула.

Просив задовольнити позов.

Заочним рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 23 жовтня 2012 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 борг у сумі 158 252,80 грн, судові витрати в розмірі 1582,53 грн.

В частині стягнення моральної шкоди в позові відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2016 року, рішення суду першої інстанції змінено, зменшено розмір стягнення з 158 252,80 грн до 141 752,22 грн та в частині судового збору, зменшено його розмір з 1 582,53 грн до 1 417,52 грн.

В решті рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення апеляційного суду скасувати та направити справу на новий апеляційний розгляд, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-УІІІ "Про судоустрій статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суди попередніх інстанцій правильно встановили характер правовідносин сторін у справі та застосували норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, вирішили спір з урахуванням меж заявлених позовних вимог та конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм процесуального права.

Факт виникнення у відповідача обов'язку повернути позивачу кошти, знайшов своє підтвердження в судовому засіданні. Доведений належними та обґрунтованими доказами. Тому суд першої інстанції, дійшов правильних висновків про задоволення цих вимог позивача.

Разом з тим, змінюючи рішення суду першої інстанції в частині розміру суми боргу, апеляційний суд виходив із помилковості здійснення розрахунків заборгованості та інфляційних збитків

В решті рішення суду є законним та обґрунтованим.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.