розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_4 про перегляд рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 18 серпня 2016 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання спадкового договору недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Драбівського районного суду Черкаської області від 18 січня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 28 березня 2017 року,

У грудні 2016 рокуОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 18 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_5 до нього про визнання спадкового договору недійсним, посилаючись на те, що вказаним рішенням визнано недійсним спадковий договір, укладений 26 жовтня 2013 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_4, предметом якого була земельна ділянка площею 2, 6262 га. Заявник вказував, що в мотивувальній частині рішення суд послався на інше рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 02 липня 2015 року, яким задоволено позов ОСОБА_5 до Білоусівської сільської ради Драбівського району Черкаської області та визнано за позивачкою право власності на вказану земельну ділянку.

ОСОБА_4 зазначав, що 29 листопада 2016 року апеляційний суд скасував рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 02 липня 2015 року та ухвалив нове рішення, яким відмовив ОСОБА_5 у задоволенні позовних вимог.

Вважаючи вищевказане нововиявленою обставиною, просив скасувати рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 18 серпня 2016 року, прийнявши нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання спадкового договору недійсним - відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Драбівського районного суду Черкаської області від 18 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 28 березня 2017 року, у задоволенні заяви відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вказані ухвали судів попередніх інстанцій та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 18 серпня 2016 року за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 визнано недійсним спадковий договір, укладений 26 жовтня 2013 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_4, предметом якого була земельна ділянка площею 2,6262 га (а. с. 62-63)

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 361 ЦПК України, рішення або ухвала суду, яким закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Підстави для перегляду рішення, ухвали суду або судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачені ч. 2 ст. 361 ЦПК України, зокрема встановлено, що підставою для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постанови ухвали, що підлягають перегляду.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.

Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 1981 року (v0001700-81) "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" роз'яснено, що як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, але про них не знали і не могли знати заявник і суд.

Не можуть бути визнані нововиявленими нові обставини, тобто такі, що виникли після постановлення рішення, а також обставини, на які посилалась особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в скарзі або які могли бути встановлені при з'ясуванні судом обставин у справі.

Звертаючись до Драбівського районного суду Черкаської області із заявою про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ОСОБА_4 зазначав, що в мотивувальній частині рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 18 серпня 2016 року, є послання на інше рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 02 липня 2015 року, яким було задоволено позов ОСОБА_5 до Білоусівської сільської ради Драбівського району Черкаської області та визнано за нею право власності на вказану вище земельну ділянку. Проте, 29 листопада 2016 року апеляційний суд скасував рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 02 липня 2015 року та ухвалив нове рішення, яким відмовив ОСОБА_5 у задоволенні позовних вимог.

Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що Драбівський райсуд Черкаської області в своєму рішенні від 18 серпня 2016 року, дійсно посилався у мотивувальній частині на рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 02 липня 2015 року, проте зазначав його як підставу звернення позивачки ОСОБА_5 до суду щодо неможливості оформити своїх речових прав на земельну ділянку.

Натомість, в основу рішення від 18 серпня 2016 року судом покладено інші обставини, зокрема ті, що предметом спадкового договору була земельна ділянка, щодо якої законом /пп.б) п.15 Перехідних положень Земельного кодексу України (2768-14) / встановлена заборона на її відчуження, тобто укладений договір суперечить вимогам чинного законодавству, у зв'язку із чим він і був визнаний судом недійсним.

Вказані обставини були предметом дослідження суду апеляційної інстанції та їм була надана відповідна правова оцінка в ухвалі апеляційного суду Черкаської області від 10 листопада 2016 року, якою рішення Драбівського райсуду Черкаської області від 18 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання спадкового договору недійсним залишено без змін.

Обставини, на які посилається в своїй заяві ОСОБА_4 не можуть вважатися нововиявленими в контексті вимог ст. 361 ЦПК України.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, на правильність висновків судів вони не впливають та їх не спростовують.

Згідно ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судами першої й апеляційної інстанцій при розгляді справи дотримано вимоги закону, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити, а ухвали судів залишити без змін.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Драбівського районного суду Черкаської області від 18 січня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 28 березня 2017 року залишити без змін.