розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про встановлення порядку користування земельною ділянкою та виділення її в натурі за касаційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 10 січня 2017 року та додаткове рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 24 січня 2017 року,

У грудні 2012 року ОСОБА_3 таОСОБА_4 звернулися до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_3 є власником 11/50 та 13/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 16 липня 1983 року та рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10 грудня 2010 року. ОСОБА_4 є власником 97/450 та 49/900 частин зазначеного житлового будинку, які належать йому на підставі договору дарування від 20 серпня 2012 року та рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда.

ОСОБА_5 на підставі договору дарування від 28 вересня 1992 року є власником 1/5 частини житлового будинку АДРЕСА_1. У користуванні для обслуговування будинку у них та відповідача знаходиться земельна ділянка загальною площею 435, 3 кв. м, у тому числі під будинком 139,6 кв. м, під господарськими будівлями 43,3 кв. м, під двором 252,4 кв. м, яка не приватизована та не розподілена між ними пропорційно часток кожного з співвласників житлового будинку. Вказували, що неодноразово зверталися до ОСОБА_5 розподілити межі земельної ділянки призначеної для обслуговування будинку АДРЕСА_1 пропорційно часток у праві спільної часткової власності на будинок, проте останній відмовляється.

Ураховуючи наведене, позивачі просили визначити порядок користування земельною ділянкою, що знаходиться за наведеною вище адресою між ними (позивачами) та відповідачем ОСОБА_5, виділивши позивачу ОСОБА_3 в натурі земельну ділянку розміром 185, 81 кв. м, що відповідає її частці домоволодіння, що складає 7/20 частин; виділити позивачу ОСОБА_4 в натурі земельну ділянку розміром 143,33 кв. м, відповідає його частці домоволодіння, що складає 27/100 частин.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 грудня 2015 року позов задоволено частково.

Виділено ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в користування відокремлену земельну ділянку, загальною площею 341, 80 кв. м (в графічному додатку № 6 до висновку експерта судової земельно-технічної експертизи від 29 травня 2015 року зображено жовтим кольором), та з урахуванням площі загального користування становить 342, 30 кв. м, в тому числі земельна ділянка під частиною житлового будинку з прибудовою літ. "а", "а1", "а2", під сараєм літ. "Г", сараєм літ. "В", сараєм літ. "Д", вигрібною ямою "К". Визначено межі розподілу земельної ділянки.

Виділено ОСОБА_5 у користування відокремлену земельну ділянку, загальною площею 119, 70 кв. м (в графічному додатку № 6 до висновку експерта судової земельно-технічної експертизи від 29 травня 2015 року зображено синім кольором), та з урахуванням площі загального користування становить 120, 20 кв. м, в тому числі земельна ділянка під частиною житлового будинку літ. "А" з прибудовами літ. "А1", "а3", під вбиральнею літ. "И". Визначено межі розподілу земельної ділянки.

Земельну ділянку площею 1 кв. м (у графічному додатку № 6 до висновку експерта судової земельно-технічної експертизи від 29 травня

2015 року зображено білим кольором) залишено у загальному користуванні співвласників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та ОСОБА_5 для можливості обслуговування житлового будинку.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про виділ в натурі земельних ділянок по АДРЕСА_1 відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 10 січня 2017 року рішення суду першої інстанції в частині встановлення порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 та виділення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в користування відокремлену земельну ділянку, загальною площею 341, 80 кв. м (в графічному додатку № 6 до висновку експерта судової земельно-технічної експертизи від 29 травня 2015 року зображено жовтим кольором), та з урахуванням площі загального користування становить 342, 30 кв. м, у тому числі земельна ділянка під частиною житлового будинку з прибудовою літ. "а", "а1", "а2", під сараєм літ. "Г", сараєм літ. "В", сараєм літ. "Д", вигрібною ямою "К" та у частині розподілу судових витрат скасовано, у цій частині ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні вимог.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 грудня 2015 року в частині виділення ОСОБА_5 у користування відокремлену земельну ділянку, загальною площею 119, 70 кв. м (в графічному додатку № 6 до висновку експерта судової земельно-технічної експертизи від 29 травня 2015 року зображено синім кольором), та з урахуванням площі загального користування становить 120, 20 кв. м, у тому числі земельна ділянка під частиною житлового будинку літ. "А" з прибудовами літ. "А1", "а3", під вбиральнею літ. "И". Визначено межі розподілу земельної ділянки та у частині залишення у загальному користуванні співвласників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та ОСОБА_5 земельної ділянки площею 1 кв. м (в графічному додатку № 6 до висновку експерта судової земельно-технічної експертизи від 29 травня 2015 року зображено білим кольором) для можливості обслуговування житлового будинку скасовано.

Додатковим рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 24 січня 2017 року доповнено резолютивну частину вступної та резолютивної частини рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 10 січня 2017 року вказівкою на те, що рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 грудня 2015 року в частині: виділення ОСОБА_5 у користування відокремлену земельну ділянку, загальною площею 119, 70 кв. м (в графічному додатку № 6 до висновку експерта судової земельно-технічної експертизи від 29 травня 2015 року зображено синім кольором), та з урахуванням площі загального користування становить 120, 20 кв. м, в тому числі земельна ділянка під частиною житлового будинку літ. "А" з прибудовами літ. "А1", "а3", під вбиральнею літ. "И"; визначення меж розподілу земельної ділянки та у частині залишення у загальному користуванні співвласників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та ОСОБА_5 земельної ділянки площею 1 кв. м (в графічному додатку № 6 до висновку експерта судової земельно-технічної експертизи від 29 травня 2015 року зображено білим кольором) для можливості обслуговування житлового будинку скасовано.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 таОСОБА_4 просять скасувати рішення та додаткове рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір, апеляційний суд виходив із того, що виділивши ОСОБА_5 у користування відокремлену земельну ділянку, суд першої інстанції у порушення вимог ст. 11 ЦПК України, безпідставно вийшов за межі позовних вимог, оскільки такі вимоги позивачами не заявлялись.

Проте повністю з таким висновком погодитися не можна з огляду на наступне.

Установлено, ОСОБА_3 є власником 11/50 та 13/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1, які належать їй на підставі договору дарування від 16 липня 1983 року та рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10 грудня 2010 року.

ОСОБА_4 є власником 97/450 та 49/900 частини вказаного житлового будинку, які належать йому на підставі договору дарування частини житлового будинку від 23 жовтня 2003 року та рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20 серпня 2012 року.

ОСОБА_5 є власником 1/5 частини наведеного вище житлового будинку на підставі договору дарування від 28 вересня 1992 року.

Відповідно до технічного паспорта на садибний (індивідуальний) будинок АДРЕСА_1, виготовленому ОКП "Кіровоградське ООБТІ", станом на 15 жовтня 2012 року, житловий будинок розташований на земельній ділянці загальною площею 435,30 кв. м, з яких 139,6 кв. м під будинком, 43,3 кв. м під господарськими будівлями, 252,4 кв. м під двором, (рішення від 15 серпня 1953 року, норма 450,11 кв. м, зменшено на 15,2 кв. м).

Відповідно до архівної довідки ОКП "Кіровоградське ООБТІ" від 6 лютого 2014 року, за архівними даними реєстрових книг житловий будинок АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності: ОСОБА_5 - 1/5 частина на підставі договору дарування від 28 вересня 1992 року; ОСОБА_7 - 9/50 частин згідно свідоцтва про право власності від 1 листопада 1972 року. Згідно з рішенням Кіровоградської районної ради від 20 лютого 1986 року дозволено погашення попереднього документа - договору дарування від 24 квітня 1959 року на ј частину; ОСОБА_3 - 11/50 частин на підставі договору дарування від 16 липня 1983 року, 13/100 частин згідно рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10 грудня 2010 року;

ОСОБА_4 - 97/450 частин на підставі договору дарування від 23 жовтня 2003 року, 49/900 частин згідно рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20 серпня 2012 року.

Відповідно до архівного випису державного архіву Кіровоградської області рішенням виконавчого комітету Кіровоградської районної ради народних депутатів від 20 лютого 1986 року "Про погашення правовстановлюючих документів власників знесених домоволодінь: Кіровоградському міжміському бюро технічної інвентаризації дозволено погасити правовстановлюючі документи на знесені домоволодіння згідно додатку.

Угоди про порядок користування спірною земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 між сторонами укладено не було, а так само не досягнуте згоди щодо спільного користування спірною земельною ділянкою.

Відповідно до висновку експерта судової земельно-технічної експертизи від 29 травня 2015 року встановлено, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 має форму багатокутника та має наступні фактичні розміри меж: фасадна межа, з боку АДРЕСА_1, довжиною 20,30 м; права бокова межа по ламаній довжиною 20,71 м; ліва межа має довжину 21,66 м; задня межа має довжину 22,17 м, площа земельної ділянки становить 462,50 кв. м, що перевищує нормативну, вказану в технічному паспорті від 15 жовтня 2012 року на 12 кв. м.

Власниками домоволодіння АДРЕСА_1 на праві приватної спільної часткової власності є:

ОСОБА_4 - 97/450 та 49/900, що сумарно становить 243/900 частин;

ОСОБА_3 - 13/100 та 11/50, що сумарно становить 315/900 частин;

ОСОБА_5 - 1/5, або 180/900 та запропоновано варіант користування земельною ділянкою із влаштуванням двох окремих в'їздів.

Пред'являючи позов, позивачі просили: визначити порядок користування земельною ділянкою, що знаходиться в АДРЕСА_1 між ними (позивачами) та відповідачем ОСОБА_5: ОСОБА_3 виділити в натурі земельну ділянку розміром 185, 81 кв. м, що знаходиться в АДРЕСА_2, що відповідає її частці домоволодіння, та складає 7/20 частин;

ОСОБА_4 виділити в натурі земельну ділянку розміром 143,33 кв. м, що знаходиться в АДРЕСА_1 і відповідає його частці, що складає 27/100 частин та належить йому на праві приватної власності.

Мотивуючи рішення, апеляційний суд зіслався на висновок експерта від 18 листопада 2016 року, у якому експерт, ураховуючи вимоги Державних будівельних норм до житлових будинків, господарських будівель та споруд ділянках, дослідив земельну ділянку по АДРЕСА_1 з розташованими на ній об'єктами нерухомості, прийшов до висновку, що встановити відокремлений порядок користування земельною ділянкою між ОСОБА_4 і ОСОБА_3, які об'єднали свої частки і претендують на виділення їм частини земельної ділянки розміром, пропорційним сумі їх часток у спільній власності та ОСОБА_5, з дотриманням або максимальним наближенням до встановлених будівельних, санітарних, протипожежних норм і правил щодо розміщення вигрібних ям, господарських споруд, парканів, в'їздів, тощо не можливо.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

У справі, яка переглядається, апеляційний суд прийшов висновку, що місцевий суд вийшов за межі позовних вимог,а позивачі не надали доказів на підтвердження того, що вони об'єднали свої частки власності і мають частину будинку у спільній власності і можуть претендувати на виділ їм земельної ділянки у спільне користування без визначення часток. Посилаючись на висновок експерта від 18 листопада 2016 року, суд апеляційної інстанції прийшов висновку про неможливість виділу кожному позивачу у користування частини земельної ділянки, пропорційно його частці у спільному майні з дотриманням або максимальним наближенням до встановлених будівельних, санітарних, протипожежних норм і правил щодо розміщення вигрібних ям, господарських споруд, парканів, в'їздів.

При цьому судом залишено поза увагою вимоги ст. 3 ЦПК України та ст. 15 ЦК України про те, що в порядку цивільного судочинства обов'язково має бути встановлено, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача.

Рішення суду таких висновків не містить.

Крім того, апеляційний суд у рішенні не навів, якою нормою законодавства передбачено обов'язок співвласників на об'єднання їх часток у спільній частковій власності, у повній мірі не з'ясував, чи має значення застосування Державних будівельних норм при визначенні порядку користування земельною ділянкоюта не дав оцінки тому факту, що п. п. 3.4 взятого до уваги судом висновку експерта від 18 листопада 2016 року запропоновано варіанти порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1.

Відсутність процесуальної можливості з'ясувати дійсні обставини справи перешкоджає суду касаційної інстанції ухвалити нове судове рішення, а тому справу слід передати на розгляд до суду апеляційної інстанції в силу ст. 338 ЦПК України.