розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до управління Державної казначейської служби України у м. Сумах Сумської області, головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратуриі суду, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 4 січня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 13 березня 2017 року,

У серпні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 6 липня 2010 року прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції при провадженні оперативно-розшукових дій, дізнання та досудового слідства прокуратури Сумської області порушено кримінальну справу щодо посадових осіб товариства з обмеженою відповідальністю "Лінея-С" (далі - ТОВ "Лінея-С") за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України, а також стосовно невстановлених осіб за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України. 14 липня 2010 року в ході проведення досудового слідства було проведено обшук та виїмку, у тому числі документів ТОВ "Лінея-С" та вилучено належні йому грошові кошти у розмірі 7 600 доларів США.

30 вересня 2013 року постановою старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань міжрегіонального головного управлінням центрального офісу Міністерства доходів і зборів України - Центрального офісу з обслуговування великих платників кримінальне провадження щодо ТОВ "Лінея-С" закрито. Вищевказані обставини встановлені ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 1 жовтня 2014 року, якою йому повернуто грошові кошти у розмірі 7 600 доларів США.

Вважав, що унаслідок незаконного вилучення посадовими особами органу досудового розслідування належних йому грошових коштів він не міг їх використовувати та отримати дохід у випадку залучення цих коштів в якості депозиту за договором банківського вкладу, унаслідок чого йому спричинена майнова шкода, у вигляді неотриманих відсотків, що були б нараховані банківською установою за користування цими коштами.

З урахуванням наведеного ОСОБА_3 на підставі чч. 1, 7 ст. 1176 ЦК України, Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" (266/94-ВР) просив суд стягнути на його користь за рахунок Державного бюджету України заподіяну йому майнову шкоду від неотриманих відсотків по грошовому вкладу у розмірі 3 556 доларів США.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 4 січня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 13 березня 2017 року, у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

У касаційній скарзіОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_3, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що ст. 3 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" передбачена можливість повернення нарахованих відсотків лише за грошовими вкладами, які були конфісковані або звернені у дохід держави, у тому числі судом. Отже, належні позивачу грошові кошти, що були вилучені службовими особами органу досудового розслідування, не є грошовим вкладом, унаслідок чого відсутні підстави для відшкодування відсотків за користування вилученими коштами, оскільки не йдеться про вилучення грошового вкладу.

Проте повністю погодитись із такими висновками судів не можна.

Відповідно до ст. 55 Конституції України (254к/96-ВР) права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа маєправо в порядку, встановленому законом, звернутисядо суду за захистом своїх порушених, невизнаних абооспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 ЦК України (435-15) ).

У ч. 2 ст. 16 ЦК України встановлено способи захисту цивільнихправ та інтересів судом, до яких належать й інші способи відшкодування шкоди.

Положеннями чч. 1, 2, 7 ст. 1176 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діямиоргану, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникаєу випадках, передбаченихзаконом. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюєтьсязаконом.

Шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозруу вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, підлягає відшкодуванню на підставі Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" (266/94-ВР) .

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.

Згідно з пп. 1-5 ч.1ст. 3 цього Закону у випадках незаконного засудження, незаконного повідомленняпро підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арештуна майно, незаконного відсторонення від роботи(посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, громадянинові відшкодовуються (повертаються) заробітокта інші грошовідоходи, які він втратив внаслідок незаконних дій, а такожморальна шкода.

У чч. 1, 2 ст. 12 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" передбачено, що розмір відшкодовуваної шкоди, зазначеної в пп. 1, 3, 4 ст. 3 цього Закону, залежно від того, який орган провадив слідчі (розшукові) дії чи розглядав справу, у місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд, про що виносять постанову (ухвалу). Якщо кримінальне провадження закрито судом при розгляді кримінальної справи в апеляційному або касаційному порядку, зазначені дії провадить суд, що розглядав справу у першій інстанції. У разі незгоди з винесеною постановою(ухвалою) про відшкодування шкоди громадянин відповіднодо положень цивільного процесуального законодавства може оскаржитипостанову до суду, а ухвалу суду - до суду вищої інстанціїв апеляційному порядку.

Кримінальне провадження закрито органом слідства, а не судом.

Саме на наведену вище норму права, яка визначає, який орган вирішує питання відшкодування шкоди, посилається у касаційній скарзі ОСОБА_3

Пунктами 11, 12 Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" (266/94-ВР) , затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 4 березня 1996 року № 6/5 (z0106-96) , Генеральної прокуратури України від 4 березня 1996 року № 3 та Міністерства фінансів України від 4 березня 1996 року № 41, у разі закриття кримінальної справи за відсутністю у діянні складу злочину слідчий зобов'язаний роз'яснити громадянинові порядок поновлення його порушених прав і відшкодування іншої шкоди.

Отже, чинним законодавством чітко визначено порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратуриі суду, при цьому встановлення розміру грошових доходів, втрачених громадянами унаслідок незаконних дій зазначених органів, віднесено до компетенції цих органів, а не суду.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові № 6-2089цс15 від 24 лютого 2016 року, яка у силу ст. 360-7 ЦПК Україниє обов'язковою для усіх судів України.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Суди не врахували, що у даній справі ОСОБА_3 просить відшкодувати шкоду (від неотриманих відсотків по грошовому вкладу), завдану незаконним вилученням органами досудового слідства належних йому грошових коштів, якими і було кримінальне провадження закрито.

Таким чином, суди не звернули увагу на те, що оскільки встановлення розміру такої шкоди, завданої громадянинові унаслідок незаконних дій органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, віднесено до компетенції цих органів, а не суду, то справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 340 ЦПК України судове рішення підлягає скасуванню в касаційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених ст. ст. 205 і 207 цього Кодексу.

За таких обставин судові рішення не можуть вважатись законними й обґрунтованими йпідлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 340 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 4 січня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 13 березня 2017 року скасувати, провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до управління Державної казначейської служби України у м. Сумах Сумської області, головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратуриі суду, закрити.