розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Малинського відділення поліції Коростишівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області, Головного управління Національної поліції в Житомирській області, третя особа - ОСОБА_5, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 14 квітня 2017 року,

У березні 2017 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що з 30 квітня 2016 року по 02 березня 2017 року з будинку АДРЕСА_1 були вчинені чотири крадіжки зі зломом, проте заяву від ОСОБА_4 Малинське відділення поліції Коростишівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області та Головне управління Національної поліції в Житомирській області не прийняли, виписки про відкриття кримінальних справ щодо двох останніх крадіжок зі зломом - не надали. У результаті бездіяльності відповідачів позивачам була завдана матеріальна та моральна шкода.

Враховуючи викладене, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просили відшкодувати матеріальну шкоду у розмірі 100 тис. грн. та моральну шкоду у розмірі 100 тис. грн.

Ухвалою Малинського районного суду Житомирської області від 13 березня 2017 року позовну заяву повернуто позивачам для подання її до належного суду.

Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 03 квітня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на ухвалу Малинського районного суду Житомирської області від 13 березня 2017 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 14 квітня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на ухвалу Малинського районного суду Житомирської області від 13 березня 2017 року визнано неподаною та повернуто заявникам.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просять скасувати ухвалу апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, й ухвалити нове рішення, яким їх позов задовольнити.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Визнаючи апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 неподаною та повертаючи її, суд апеляційної інстанції виходив із того, що заявники не усунули виявлені ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 13 березня 2017 року недоліки апеляційної скарги, зокрема не надали доказів сплати судового збору.

Проте з таким висновком апеляційного суду погодитись не можна.

Апеляційна скарга за формою та змістом повинна відповідати вимогам ст. 295 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 297 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена згідно з вимогами, встановленими ст. 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору чи неоплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи застосовуються положення ст. 121 цього Кодексу.

Апеляційний суд виходив із того, що подана ОСОБА_3 та ОСОБА_4 апеляційна скарга не відповідала вимогам ст. 295 ЦПК України, зокрема заявниками не надано доказів оплати судового збору.

Тому ухвалою судді від 13 березня 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано п'ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

Відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Згідно з п. 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" (v0010740-14) позивачі, які звільнені від сплати судового збору при пред'явленні окремих позовів, і деякі категорії осіб незалежно від виду позову звільняються від сплати судового збору не лише при пред'явленні позову, а й при поданні апеляційних чи касаційних скарг, заяв про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами та Верховним Судом України.

Наведеного суд апеляційної інстанції не врахував та дійшов помилкового висновку про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повинні сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги, оскільки вони при пред'явленні позову просили відшкодувати шкоду, заподіяну їм незаконними діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а, відтак, на підставі п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" звільнені від сплати судового збору як за пред'явлення позову, так і за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції.

Отже, апеляційний суд передчасно визнав апеляційну скаргу неподаною.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

За таких обставин у силу п. 2 ст. 342 ЦПК України ухвала апеляційного суду не може вважатися законною та підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції для вирішення процесуального питання у відповідності до вимог ЦПК України (1618-15) .

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 14 квітня 2017 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.