розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про відшкодування майнової та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Одеської області від

09 березня 2017 року,

У вересні 2016 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулись до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 05 травня 2016 року

ОСОБА_5 вигнала пастися корову "Мілку" до пастуха - ОСОБА_6, проте від мешканців села їм стало відомо, що належна їм корова знепритомніла та в подальшому загинула.

Відповідно до медичного обстеження причиною смерті стало гасроентеріт (підозра), про що складено протокол.

Зазначали, що корови паслися за усною домовленістю з відповідачем та з відома голови Пужайської сільської ради Балтського району Одеської області.

Звертали увагу на те, що корова мала відповідні щеплення, що свідчить про те, що остання була здоровою, тому відповідач прийняв її без будь-яких застережень.

Зазначали, що діями пастуха ОСОБА_6, який своєчасно не оказав допомогу тварині, їм завдано моральної шкоди, оскільки ними було втрачено душевний спокій, вони позбулися певного прибутку, порушено їх нормальний ритм життя.

Посилаючись на наведене, позивачі із урахуванням уточнених позовних вимог, просили стягнути з відповідача на свою користь майнову шкоду у розмірі 12 010 грн та по 2 500 грн кожному на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Балтського районного суду Одеської області від 23 грудня 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_5 12 010 спричинених збитків.

У задоволенні решти позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 09 березня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі заявники просять скасуватиоскаржуване рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням апеляційним судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд, на підставі поданих сторонами доказів, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), обґрунтовано виходив із того, що відсутні підстави вважати, що належна позивачам корова загинула внаслідок неправомірних дій ОСОБА_6, оскільки встановлений діагноз на підставі протоколу розтину трупу від 05 травня 2016 року є припущенням, тоді як за результатами лабораторного дослідження взагалі виявилось не можливим встановити заключний діагноз.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішення суду апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити рішення без змін.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,