Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Писаної Т.О., Мазур Л.М., Попович О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до фермерського господарства "Кегичівське", ОСОБА_5, товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібокомбінат "Кулиничівський", третя особа - публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія "Оранта", про відшкодування шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 23 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 16 лютого 2016 року,

У серпні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив стягнути з ФГ "Кегичіське", ОСОБА_5 та ТОВ "Хлібокомбінат "Кулиничівський" 74 275,34 грн збитків, завданих дорожньо-транспортною пригодою та 5 тис. грн на відшкодування завданої моральної шкоди.

В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначив, що 07 березня 2015 року з вини ОСОБА_5 сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій було пошкоджено належний йому автомобіль, внаслідок чого йому було завдано шкоди у розмірі 123 765,34 грн. ПАТ НАСК "Оранта" частково виплатила йому страхове відшкодування, невідшкодованими залишаються 74 275,34 грн.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 23 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 16 лютого 2016 року, позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 74 275,34 грн збитків, завданих дорожньо-транспортною пригодою, 2 тис. грн на відшкодування завданої моральної шкоди та судові витрати у розмірі 792,76 грн.

У задоволенні решти позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для його скасування.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

Судами встановлено та вбачається із матеріалів справи, що 07 березня 2015 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля МАЗ, р.н. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_5 та належним позивачу автомобілем Mazda 6, р.н. НОМЕР_4, під керуванням його доньки ОСОБА_6, у результаті чого автомобіль позивача отримав механічні пошкодження.

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 24 квітня 2015 року ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.

Транспортний засіб МАЗ, р.н. НОМЕР_3,застрахований відповідачем у ПАТ НАСК "Оранта" відповідно до договору страхування від 04 жовтня 2014 року.

Вартість матеріального збитку, завданого позивачу внаслідок пошкодження автомобіля відповідно до звіту від 10 березня 2015 року № 3/5 становить 125 251,69 грн. Враховуючи часткове відшкодування збитків ПАТ НАСК "Оранта", яке не заперечується сторонами в справі, невідшкодованими позивачу залишаються 74 275,34 грн.

Встановивши, що дорожньо-транспортна пригода сталась з вини ОСОБА_5, суди дійшли правильного висновку, що саме він повинен відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану позивачу.

Твердження ОСОБА_5, що шкода повинна бути відшкодована ТОВ "Хлібокомбінат "Кулиничівський", з яким він перебуває у трудових відносинах на правильність висновків судів не впливає.

Так, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 31 січня 2015 року до реєстру внесено рішення засновників ТОВ "Хлібокомбінат "Кулиничівський" про ліквідацію юридичної особи. Припинення юридичної особи завершено 13 серпня 2015 року.

Таким чином, стягуючи збитки з ОСОБА_5, суди правильно виходили із того, що ТОВ "Хлібокомбінат "Кулиничівський" припинило своє існування, а тому відповідальність за заподіяну шкоду несе особа, яка на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди володіла джерелом підвищеної небезпеки.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 23 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 16 лютого 2016 року залишити без змін.