Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Мазур Л.М., ЗавгородньоїІ.М., Попович О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до приватного акціонерного товариства "Агро Ресурс" про розірвання договору оренди землі, за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства "Агро Ресурс"на ухвалу апеляційного суду Донецької області від 15 березня 2017 року,

У березні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, у якому просила розірвати договір оренди від 28 липня 2008 року, укладений між ОСОБА_5 і відповідачем, та зобов'язати останнього повернути їй земельну ділянку, скасувати державну реєстрацію.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_4 посилалась на те, що за умовами договору оренди земельної ділянки від 28 липня 2008 року, укладеного між закритим акціонерним товариством "Агроресурс", правонаступником якого є приватне акціонерне товариство "Агро Ресурс" (далі - ПАТ "Агро Ресурс"), та ОСОБА_5, останній передав в оренду строком на 9 років земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,180 га, яка розташована на території Красненької сільської ради Красноармійського району Донецької області. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер і вказану земельну ділянку успадкувала його донька - ОСОБА_4

Посилаючись на те, що відповідачем не дотримується порядок сівозміни на земельній ділянці, яка передана йому в користування, що призводить до зниження якісних характеристик ґрунту і є порушенням умов договору оренди, а також несвоєчасно сплачується орендна плата за договором оренди землі, у зв'язку із чим нею 16 лютого 2016 року було складено акт про порушення умов договору оренди землі та зафіксовано факт несвоєчасної орендної плати, ОСОБА_4 просила задовольнити позов.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27 травня 2016 року позов задоволено.

Розірвано договір оренди землі від 28 липня 2008 року, укладений між ОСОБА_5 та ПАТ "Агро Ресурс" та скасовано його державну реєстрацію.

Зобов'язано ПАТ "Агро Ресурс" повернути ОСОБА_4 земельну ділянку загальною площею 5,180 га з кадастровим номером НОМЕР_1, яка розташована на території Красненської сільської ради Красноармійського району Донецької області.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Останньою ухвалою апеляційного суду Донецької області від 15 березня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ "Агро Ресурс" відхилено, рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27 травня 2016 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ПАТ "Агро Ресурс", посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до п. 6 розд. ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно із ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

При новому розгляді справи, суд апеляційної інстанції, погоджуючись з висновком суду першої інстанції про задоволення позову, відповідно до ч. 4 ст. 338 ЦПК України врахував висновки і мотиви скасування попереднього рішення, викладені в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 лютого 2017 року, та на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. ст. 57, 212 ЦПК України), правильно встановив характер правовідносин сторін у справі, застосувавши норми матеріального права, які їх регулюють, виходив з того, що відповідач систематично порушував умови договору щодо своєчасної виплати орендної плати, яка за умовами договору мала бути сплачена до 15 листопада кожного року, сплативши орендну плату за 2014 рік 10 березня 2015 року, а за 2015 рік - 17 лютого 2016 року, а тому дійшов обґрунтованого висновку про істотне порушення умов договору, наслідком якого є його розірвання, оскільки сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для його розірвання, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість в подальшому.

Крім того судом враховано, що відповідно до п. 40 договору оренди земельної ділянки самостійною підставою для розірвання цього договору є перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, і ОСОБА_4 19 жовтня 2015 року зверталася до відповідача з відповідною заявою про розірвання договору оренди.

Доводи касаційної скарги щодо помилкового закреслення у тексті п. 40 договору оренди посилання на те, що перехід права власності не є підставою для зміни умов або розірвання договору, є безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами справи (а. с. 9-10).

Докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами попередніх інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги є аналогічними доводам, викладеним в апеляційній скарзі, та не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині рішень, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів попередніх інстанцій щодо їх оцінки.

З огляду на вищевикладене та керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Агро Ресурс" відхилити.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 15 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.