розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визначення походження дитиниза касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2016 року,

У грудні 2014 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом посилаючись на те, що він є громадянин Італії, а також резидентом Швейцарії, де постійно проживає. Одружений, має трьох дітей. Наприкінці 2012 року він познайомився з відповідачем ОСОБА_2, яка деякий час проживала та працювала в Швейцарії в стриптиз барі, після знайомства у них був одноразовий статевий зв'язок. Після цього він з нею не зустрічався. Нещодавно відповідач повідомила його, що нібито він є батьком її сина ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 на території України, батьком якого в актовому записі про народження дитини у графі "Батько" вказано позивача. У зв'язку з відмовою ОСОБА_2 від проведення тесту на батьківство, він звернувся до суду з даним позовом та просив суд визначити походження дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 25 березня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Дніпропетровської області від 28 листопада 2016 року, позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.

Визнано ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина Італії, батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

У касаційній скарзі ОСОБА_3просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що підстави для скасування судових рішень відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 народила сина ОСОБА_4, батьком якого в актовому записі про народження дитини у графі "Батько" зі слів матері зазначено ОСОБА_3.

Згідно висновку судової молекулярно-генетичної експертизи № 253 від 19 листопада 2015 року вірогідність підтвердження батьківства ОСОБА_3 відносно ОСОБА_4 складає не менш ніж 99,99 %.

Для дослідження експертом відбиралися у ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зразки крові на паперові фільтри у відділенні судово-медичної генетичної ідентифікації Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи, про що складений відповідний протокол. Виділення ДНК проводилось згідно з методикою, викладеною в методичних рекомендаціях: "Дослідження ДНК з об'єктів біологічного походження методом полімеразної ланцюгової реакції" ДНДЕКЦ МВС України 2003 року, з використанням іонообмінної смоли Chelex 100.

Доводи касаційної скарги, перевірені вивченням матеріалів справи, висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та не дають підстав вважати, що при розгляді справи було неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору.

Згідно з ч. 3 ст. 332, п. 1 ч. 1 ст. 336 ЦПК України, за наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення судового рішення без змін, оскільки судом першої та апеляційної інстанцій не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, керуючись ч. 3 ст. 332, п. 1 ч. 1 ст. 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2016 року залишити без змін.