розглянувши у судовому засіданні справу за позовом прокурора Березанського району Миколаївської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області до ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів, розірвання договору та повернення об'єкту незавершеного будівництва у власність державі, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 15 березня 2016 року та рішення апеляційного суду Миколаївської області від 21 липня 2016 року,

У липні 2015 року прокурор Березанського району Миколаївської області, діючи в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області, звернувся до суду з указаним позовом, мотивуючи тим, що 2 серпня 2006 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області та ОСОБА_3 було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу (приватизації) державного майна об'єкта незавершеного будівництва, проданого на аукціоні, а саме "Піонерського табору" в с. Рибаківка Березанського району Миколаївської області за 1 712 778 грн, які сплачені покупцем у повному обсязі. Придбане майно було передане відповідачу за актом прийому-передачі проданого майна від 17 серпня 2006 року. З моменту підписання якого у відповідача виникло право власності на об'єкт незавершеного будівництва.

Відповідно до п.5.3 договору відповідач зобов'язався завершити будівництво як об'єкт сімейного відпочинку та ввести його в експлуатацію протягом 5 років з дати нотаріального посвідчення договору.

На підставі договору від 28 грудня 2011 року про внесення змін до договору від 2 серпня 2006 року на підставі звернення ОСОБА_3 та рішення Рибаківської сільської ради від 20 вересня 2011 року, термін добудови об'єкта незавершеного будівництва "Піонерський табір" продовжено до 2 серпня 2014 року, а відповідно до договору від 8 серпня 2014 року про внесення змін до договору від 2 серпня 2006 року, згідно з рішенням Рибаківської сільської ради від 29 серпня 2014 року, термін добудови об'єкта незавершеного будівництва "Піонерський табір" продовжено до 1 серпня 2017 року.

Позивач зазначав, що Рибаківською сільською радою Березанського району Миколаївської області рішення від 20 вересня 2011 року та від 29 серпня 2014 року не приймалися та на розгляд сесії ніколи не виносилися, у зазначені дати засідання сесії сільської ради не проводились.

Ураховуючи наведене, позивач просив визнати недійсними вказані договори про внесення змін до договору від 2 серпня 2006 року та на підставі ст. 611, ч.2 ст. 651 ЦК України, прокурор просив розірвати договір від 2 серпня 2006 року та зобовязати відповідача повернути у власність держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області обєкт незавершеного будівництва "Піонерський табір" в с.Рибаківка Березанського району Миколаївської області.

Заочним рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 15 березня 2016 року позов задоволено.

Визнано недійсними договори від 28грудня 2011 року та від 8 серпня 2014 року про внесення змін до договору купівлі-продажу обєкта незавершеного будівництва "Піонерський табір" від 2 серпня 2006 року.

Розірвано договір від 2 серпня 2006 року купівлі-продажу (приватизації) державного майна обєкта незавершеного будівництва, проданого на аукціоні, укладений регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області та фізичною особою ОСОБА_3

Зобов'язано ОСОБА_3 повернути у власність держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області об'єкт незавершеного будівництва "Піонерський табір", розташований в с.Рибаківка Березанського району Миколаївської області.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 21 липня 2016 року рішення суду першої інстанції змінено в частині розподілу судових витрат. В іншій частині заочне рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення, провадження у справі закрити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК Українирішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що оспорені договори від 28 грудня 2011 року від 8 серпня 2014 року про внесення змін до договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва "Піонерський табір" від 2 серпня 2006 року є недійсними, оскільки на час їх укладанні, було порушено вимоги законодавства щодо необхідності надання рішення органу місцевого самоврядування про згоду на продовження строків будівництва.

Оскільки відповідач не виконав встановлений у договорі обов'язок протягом 5 років від дати його нотаріального посвідчення завершити будівництво об'єкта та ввести його в експлуатацію, суд вважав обґрунтованим розірвання договору від 2 серпня 2006 року та зобов'язання відповідача повернути об'єкт незавершеного будівництва.

Змінюючи рішення місцевого суду в частині розподілу судових витрат, апеляційний суд вважав, що до стягнення підлягає судовий збір за ставкою, передбаченою Законом України "Про судовий збір" (3674-17) , яка діяла на час пред'явлення позову.

Проте повністю з такими висновками погодитися не можна з огляду на наступне.

Установлено, що 2 серпня 2006 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області та фізичною особою ОСОБА_3 було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу (приватизації) державного майна об'єкта незавершеного будівництва, проданого на аукціоні, згідно з яким покупець ОСОБА_3 придбав у власність об'єкт незавершеного будівництва "Піонерський табір", розташований с. Рибаківка Березанського району Миколаївської області за 1 712 778 грн.

У п 5.3 даного договору сторони погодили, що покупець ОСОБА_3 зобов'язаний завершити будівництво, як об'єкт сімейного відпочинку, та ввести в експлуатацію протягом 5 років від дати нотаріального посвідчення договору.

Відповідно до п.1.2 договору право власності на придбаний об'єкт виникло у відповідача з моменту підписання акта приймання передачі, тобто з 17 серпня 2006 року.

28 грудня 2011 року, тобто після закінчення строку завершення будівництва, передбаченого укладеним між сторонами договором, між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області та ОСОБА_3 було укладено нотаріально посвідчений договір про внесення змін до договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва "Піонерський табір" від 2 серпня 2006 року, яким термін добудови об'єкта незавершеного будівництва "Піонерський табір" продовжено до 2 серпня 2014 року.

Як зазначено у договорі, вказані зміни внесені на підставі рішення Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області від 20 вересня 2011 року.

8 серпня 2014 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області та ОСОБА_3 було укладено нотаріально посвідчений договір, яким внесено зміни до договору від 2 серпня 2006 року, а саме термін добудови об'єкта незавершеного будівництва "Піонерський табір" продовжено до 1 серпня 2014 року.

Вказані зміни внесені на підставі рішення Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області від 29 серпня 2014 року.

Пред'являючи позов, прокурор посилався на те, що за інформацією Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області, органом місцевого самоврядування рішення щодо надання згоди на продовження строку будівництва не приймалося, що є порушенням норм законодавства щодо внесення змін до договору від 2 серпня 2006 року.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Згідно з вимогами ст. 30 Закону України "Про приватизацію державного майна", у редакції Закону України від 15 грудня 2006 року № 483-V "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів" (483-16) (далі - Закон № 483-V (483-16) ), спори щодо приватизації державного майна, крім спорів, які виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції адміністративних судів, вирішуються господарським судом у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) .

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 ГПК України, зі змінами внесеними Законом № 483-V (483-16) , господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду.

Вирішуючи спір і задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції та апеляційний суд при перегляді рішення в апеляційному порядку на зазначене уваги не звернули й у порушення норм процесуального закону розглянули спір, який виник із приводу розірвання договору купівлі-продажу державного майна, укладеного в порядку його приватизації, за нормами Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , хоча його вирішення законом віднесено до юрисдикції господарського суду та підлягає розгляду в порядку, передбаченому ГПК України (1798-12) .

Відповідно до ч. 1 ст. 340 ЦПК України судове рішення підлягає скасуванню в касаційному порядку із закриттям провадження у справі з підстав, визначених статтею 205 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України встановлено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з підстав, передбачених ч. 1 ст. 340 ЦПК України, із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ст. 205 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Заочне рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 15 березня 2016 року та рішення апеляційного суду Миколаївської області від 21 липня 2016 року скасувати, провадження у справі закрити.