Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.,

суддів: Висоцької В.С., Кафідової О.В.,

Умнової О.В., Фаловської І.М.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа - орган опіки та піклування Петриківської райдержадміністрації, про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на додаткове рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2015 року,

У листопаді 2014 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що за умовам кредитного договору від 30 серпня 2007 року, укладеного між ПАТ КБ "ПриватБанк" та

ОСОБА_5, останній отримав кредит у розмірі 90 000 грн на умовах, визначених договором, з кінцевим терміном повернення до 29 серпня 2017 року. Виконання умов кредитного договору забезпечено договором іпотеки, укладеним того ж дня між банком та ОСОБА_3, відповідно до умов якого остання передала в іпотеку банку належний їй на праві власності житловий будинок АДРЕСА_1. Неналежне виконання позичальником умов кредитного договору призвело до утворення заборгованості, яка станом на 22 серпня 2014 року склала 113 917,62 грн. ПАТ КБ "Приватбанк" було направлено боржнику повідомлення про порушення основного зобов'язання та іпотечного договору з вимогою добровільно звільнити житловий будинок, але відповідачі цього не зробили.

Ураховуючи наведене, позивач просив у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 30 серпня 2007 року в розмірі 113 917,62 грн звернути стягнення на зазначений вище предмет іпотеки, а саме житловий будинок АДРЕСА_1 та зняти з реєстраційного обліку за вказаною адресою ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 і неповнолітню ОСОБА_4

Рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 3 березня 2015 року позов ПАТ КБ "Приватбанк" задоволено.

Звернуто стягнення на житловий будинок АДРЕСА_1, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 30 серпня 2007 року у розмірі 113 917,62 грн, укладеного між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_5, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ "Приватбанк" з укладанням від свого імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення

ПАТ КБ "Приватбанк" всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмета іпотеки.

Виселено із зазначеного житлового будинку ОСОБА_3,

ОСОБА_5, ОСОБА_6, неповнолітню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у Петриківського районного секторі Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 травня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ КБ "Приватбанк" відмовлено

Додатковим рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2015 року виправлено допущену описку в рішенні апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2015 року та вирішено питання розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк" просить скасувати додаткове рішення апеляційного суду в частині розподілу судових витрат, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Установлено, що 3 березня 2015 року Петриківським районним судом Дніпропетровської області ухвалено рішення, яким звернуто стягнення на на житловий будинок АДРЕСА_1, шляхом його продажу та виселено відповідачів з указаного будинку.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 травня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2015 року виправлено допущену описку в рішенні апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2015 року та вирішено питання розподілу судових витрат.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 лютого 2016 року рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 травня 2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Додаткове рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2015 року в установленому законом порядку не скасовано.

Мотивуючи касаційну скаргу, ПАТ КБ "ПриватБанк" посилалось на те, що оскаржене додаткове рішення ухвалене відповідно до рішення апеляційного Дніпропетровської області, яке скасовано, а відтак розподіл судових витрат має бути проведено відповідно до судового рішення апеляційного суду, ухваленого при новому розгляді.

Так, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у розгляді справи, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 4 ст. 220 ЦПК України передбачено оскарження додаткового рішення.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 20 постанови № 14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення у цивільній справі" (v0014700-09) оскарження додаткового рішення провадиться на загальних підставах. Якщо на рішення суду подано апеляційну чи касаційну скаргу і разом із цим порушено питання про ухвалення додаткового рішення, суд повинен спочатку ухвалити додаткове рішення, а потім надсилати справу для перегляду до суду вищої інстанції. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

За викладених обставин, додаткове рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2015 року в частині розподілу судових витрат, ухвалене відповідно до рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 травня 2015 року, яке скасовано, підлягає скасування без направлення справи на новий судовий розгляд.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" задовольнити.

Додаткове рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2015 року в частині розподілу судових витрат скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає.