Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: Попович О.В., Завгородньої І.М., Мазур Л.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом селянського (фермерського) господарства "Познах" до ОСОБА_4 про спонукання до виконання умов договору оренди земельної ділянки, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, за касаційною скаргою представника селянського (фермерського) господарства "Познах" - Ільющенка Юрія Анатолійовича на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 01 листопада 2016 року, ухвалу апеляційного суду Донецької області від 28 грудня 2016 року,

У лютому 2016 року селянське (фермерське) господарство "Познах" (далі - СФГ "Познах") звернулося до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 26 квітня 2005 року між ним та ОСОБА_4 було укладено договір оренди землі, за умовами якого ОСОБА_4 передала СФГ "Познах" в строкове платне користування (строком на 5 років) земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 5,980 га, яка знаходиться на території Орлівської сільської ради.

01 жовтня 2009 року між СФГ "Познах" та ОСОБА_4 було укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, за умовами якої було змінено строк дії договору оренди до 10 років, починаючи з дня дати реєстрації, а також розмір та строки виплати орендної плати. Додаткова угода зареєстрована 24 грудня 2009 року.

СФГ "Познах" зазначало, що восени 2015 року вони виявили, що ОСОБА_4 самостійно обробила вищевказану земельну ділянку та засадила її сільгоспкультурою. Враховуючи, що вказані дії відповідача є порушенням умов договору оренди землі, оскільки договірні відносини між сторонами не припинились та повинні бути продовженими, СФГ "Познах" просило спонукати ОСОБА_4 - орендодавця земельної ділянки, площею 5,980 га, що розташована на території Орлівської сільської ради, виконувати умови договору оренди земельної ділянки від 26 квітня 2005 року і додаткової угоди до нього від 01 жовтня 2009 року, утриматися від неправомірних дій у вигляді проведення культивації, оранку, сівбу, дискування, посіву та інших сільськогосподарських робіт, які перешкоджають СФГ "Познах" використовувати вищевказану земельну ділянку у відповідності до умов договору оренди землі від 26 квітня

2005 року; зобов'язати ОСОБА_4 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою розміром 5,980 га, яка знаходиться на території Орлівської сільської ради та перебуває у власності ОСОБА_4 шляхом заборони проводити культивацію, оранку, сівбу, дискування, посів та інші сільськогосподарські роботи на даній земельній ділянці; зобов'язати ОСОБА_4 повернути земельну ділянку у користування СФГ "Познах" згідно договору оренди від 26 квітня 2005 року та додаткової угоди від

01 жовтня 2009 року; зобов'язати ОСОБА_4 не чинити перешкоди СФГ "Познах" використовувати вищевказану земельну ділянку відповідно до умов договору оренди землі від 26 квітня 2009 року та додаткової угоди від 01 жовтня 2009 року на період його дії до 25 грудня 2019 року шляхом не допуску до обробки вищевказаної земельної ділянки СФГ "Познах" та самовільної обробки та посіву всупереч умовам договору.

Заочним рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 28 квітня 2016 року позовні вимоги СФГ "Познах" задоволено частково.

Зобов'язано ОСОБА_4 усунути перешкоди СФГ "Познах" в користуванні земельною ділянкою площею 5,980 га, яка розташована на території Орлівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області, кадастровий № НОМЕР_1), шляхом звільнення ділянки для подальшого її використання по договору оренди землі від 26 квітня 2005року, зареєстрованого Ясинуватським районним відділом ДРФ ЦДЗК

26 квітня 2005 року за № 04.05.170.00018 та додаткової угоди до нього від 01 жовтня 2009 року, зареєстрованої у Ясинуватському районному відділі ДРФ ЦДЗК 24 грудня 2009 року за № 04.09.170.00443.

Заборонено ОСОБА_4 чинити перешкоди у будь-який спосіб при використанні СФГ "Познах" земельної ділянки площею 5,980 га, яка розташована на території Орлівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області, кадастровий № НОМЕР_1) згідно договору оренди землі від 26 квітня 2009 року та додаткової угоди до нього від 01 жовтня 2009 року.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В задоволенні решти позову відмовлено.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 24 червня 2016 року заочне рішення Дружківського міського суду Донецької області від 28 квітня 2016 року скасовано, справу призначено до судового розгляду в загальному порядку.

Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 01 листопада 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 28 грудня 2016 року, в задоволенні позовних вимог СФГ "Познах" відмовлено.

У касаційній скарзі представник СФГ "Познах" - Ільющенко Ю.А., посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 332 ЦПК Українисуд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до положень ст. 335 ЦПК Українипід час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що строк дії договору оренди землі закінчився 26 квітня 2015 року, при цьому пролонгація договору не відбулась, оскільки СФГ "Познах" не виконало вимоги ст. 33 Закону України "Про оренду землі" щодо повідомлення орендодавця про намір скористатись переважним правом на укладення договору на новий строк.

Даний висновок судів першої та апеляційної інстанцій є законним та обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, наданим сторонами доказам та вимогам закону.

Судами встановлено, що між ОСОБА_4 та СФГ "Познах" було укладено договір оренди землі, за умовами якого ОСОБА_4 надала, а СФГ "Познах" прийняло в строкове платне користування (строком на 5 років) земельну ділянку загальною площею 5,980 га, яка знаходиться на території Орлівської сільської ради, який був зареєстрований в Ясинуватському районному відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 26 квітня 2005 року.

01 жовтня 2009 року ОСОБА_4 та СФГ "Познах" уклали додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, за умовами якої було змінено строк дії договору оренди до 10 років, починаючи з дня дати реєстрації, а також розмір та строки виплати орендної плати. Додаткова угода зареєстрована у Ясинуватському районному відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 24 грудня 2009 року.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Статтею 18 Закону України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла на момент укладення договору оренди, було передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до положень ст. 33 Закону України "Про оренду землі", в редакції, яка діяла на момент закінчення строку дії договору оренди, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Для застосування ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити наступні юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення (правова позиція Верховного Суду України, викладена у постанові від 09 вересня 2015 року у справі № 6-531цс15).

Враховуючи, що договір оренди землі, який був зареєстрований в установленому законом порядку 26 квітня 2005 року, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 01 жовтня 2009 року, був укладений між ОСОБА_4 та СФГ "Познах" строком на 10 років, правильним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що строк його дії закінчився 26 квітня 2015 року. При цьому, беручи до уваги те, що СФГ "Познах" не повідомило ОСОБА_4 про намір скористатись переважним правом на укладення договору на новий строк, після збору урожаю восени 2015 року припинило користуватись земельною ділянкою та не обробило її, водночас

ОСОБА_4 14 вересня 2015 року, після збору урожаю СФГ "Познах", права на який відповідно до ст. 775 ЦК України, ст. 95 ЗК України належать наймачеві, повідомила про необхідність повернення їй земельної ділянки та намір самостійно обробляти належну їй земельну ділянку, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що не відбулося поновлення спірного договору оренди землі.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків не спростовують. При цьому доводи представника СФГ "Познах" - Ільющенка Ю.А. щодо неналежності та недопустимості поданих ОСОБА_4 доказів не можуть бути взяті судом касаційної інстанції до уваги з огляду на положення ч. 1 ст. 335 ЦК України.

Безпідставними є також доводи касаційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права при скасуванні заочного рішення суду та призначенні справи до судового розгляду в загальному порядку (п. 2 ч. 3 ст. 231 ЦПК України).

Суди першої та апеляційної інстанцій вірно визначилися із характером спірних правовідносин, правильно застосували норму права, яка підлягає застосуванню, законно та обґрунтовано дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень, не дають підстав для висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. ст. 338- 341 ЦПК України є підставами для скасування судових рішень.