розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 10 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 12 квітня 2016 року,

У серпні 2015 року позивач звернувся до суду з даним позовом, зазначивши в його обгрунтування, що 07 грудня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційний банк "Дельта", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк"; банк) та ОСОБА_4 укладено договір № 002-15987-071207 на відкриття карткового рахунку та обслуговування кредитної карти, за умовами якого банк відкриває держателю картковий рахунок в національній валюті України - гривні, оформляє та надає в користування йому картку платіжної системи і обслуговує на умовах, викладених в Тарифному пакеті VISA Лояльний, що міститься в Додатку № 1 до договору та надає держателю кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії на загальну суму 30 000 гривень з лімітом на день відкриття договору - 4 000 гривень.

За умовами договору ліміт не перевищує загальної суми кредитної лінії і банк самостійно, не більше одного разу на місяць, може змінювати його розмір в межах кредитної лінії без укладення додаткової угоди; кредитування рахунку в межах кредитної лінії здійснюється протягом 364 календарних днів зі сплатою процентів за ставками, зазначеними в Тарифному пакеті.

Посилаючись на те, що відповідач належним чином не виконував умови укладеного договору, у зв'язку з чим станом на 14 липня 2015 року утворилась заборгованість у розмірі 6 153 гривні 72 копійки, яка складається з тіла кредиту - 2 530 гривень 63 копійки; простроченого тіла кредиту - 959 гривень 20 копійок та заборгованості за відсотками - 2 663 гривні 89 копійок, яку позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь.

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 10 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 12 квітня 2016 року, позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 6 153,72 грн.

Вирішено питання про стягнення судового збору.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючии свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з правилами ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. При цьому суд касаційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість постановлених судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, та доводів касаційної скарги.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що за умовами укладеного між сторонами договору держатель картки зобов'язаний здійснювати погашення заборгованості у вигляді обов'язкового мінімального платежу, складові якого зазначаються у Тарифах на обслуговування платіжних карток VISA Classic Тарифний пакет "VISA Лояльний".

Встановивши, що відповідач належним чином не виконував умови кредитного договору, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, суд дійшов обгрунтованого висновку про наявність правових підстав для її стягнення з відповідача на користь позивача згідно із наданим розрахунком.

Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено порушення норм процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,