розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом фермерського господарства "Бурка В.В." до апеляційного суду Львівської області, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої приниженням честі, гідності, ділової репутації за касаційною скаргою фермерського господарства "Бурка В.В." на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 21 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 05 травня 2016 року,

У грудні 2015 року представник фермерського господарства "БуркаВ.В." звернувся до суду з даним позовом, зазначивши в його обґрунтування, що ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 18 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 26 червня 2013 року, заяву про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами постанови Сокальського районного суду Львівської області суду від 08 грудня 2005 року залишено без задоволення.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 січня 2014 року ухвали судів першої та апеляційної інстанцій скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Посилаючись на те, що апеляційним судом Львівської області порушено норми Конституції і позбавлено його доступу до правосуддя, просив суд стягнути з Держави Україна в особі Державної казначейської служби України на свою користь 1 000 000 гривень моральної шкоди, завданої в результаті протиправних дій суду.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 21 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 05 травня 2016 року, відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом фермерського господарства "Бурка В.В." до апеляційного суду Львівської області, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої приниженням честі, гідності, ділової репутації на підставі п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України.

У касаційній скарзі фермерське господарство "Бурка В.В." просить скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з правилами ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. При цьому суд касаційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість постановлених судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, та доводів касаційної скарги.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що зміст позовних вимог позивача зводиться до того, що їх предметом є виключно процесуальні дії суду при здійсненні правосуддя, а тому вірно вважав, що такі спори не пов'язані із захистом прав, свобод чи інтересів від порушень з боку органів державної влади, оскільки оскаржені дії вчинені при здійсненні правосуддя, законність яких перевіряється судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом, у зв'язку з чим не підсудний судам загальної юрисдикції.

Оскільки законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суддів, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю, суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України.

Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено порушення норм процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу фермерського господарства "Бурка В.В." відхилити.

Ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 21 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 05 травня 2016 року залишити без змін.