розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Військової частини А1815, Міністерства оборони України, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за касаційними скаргами ОСОБА_6 та Військової частини А1815 на рішення Баришівського районного суду Київської області від 22 лютого 2016 року та рішення апеляційного суду Київської області від 24 травня 2016 року,

У грудні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 7 жовтня 2014 року сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), за участю належного ОСОБА_5 автомобіля Mercedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, та автомобіля МАЗ 537/85105720, в складі з автопоїздом (причепом, лафетом), на якому знаходився танк Т-64 "Булат", який належить військовій частині В 1688 (А1815), під керуванням ОСОБА_6 Постановою слідчого від 14 лютого 2015 року про закриття кримінального провадження, встановлено, що автомобіль марки МАЗ 537/85105720 на момент ДТП, відповідно до дорожнього листа, належав військовій частині В1688. Водій ОСОБА_6 на момент ДТП керував автомобілем, у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із військовою частиною В1688. Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 8 червня 2015 року, яка набрала законної сили, було закрито провадження про притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у зв'язку з закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Згідно висновку експертного дослідження від 19 грудня 2014 року вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Mercedes-Benz складає 549 446,81 грн, що є більшим ніж його ринкова вартість - 325 271,32 грн. Страховою компанією позивачу було сплачено страхове відшкодування в розмірі 50 000 грн.

Ураховуючи наведене, позивач просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку 275 771,32 грн.

Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 22 лютого 2016 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з Військової частини А 1815 та Міністерства оборони України на користь ОСОБА_4 завдану шкоду в результаті ДТП у розмірі 275 771,32 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 24 травня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.

Стягнуто з Військової частини А 1815, на користь ОСОБА_4 завдану шкоду в результаті ДТП у розмірі 275 771,32 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат У задоволенні позовних вимог до Міністерства оборони України відмовлено.

У касаційних скаргах ОСОБА_6 та Військова частина А1815 просять скасувати ухвалені у справі судові рішення, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що відповідальність за скоєне водієм ОСОБА_6 ДТП має нести Військова частина В 1688 (А1815).

Даний висновок відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Установлено, що 7 жовтня 2014 року сталося ДТП за участю автомобіля Mercedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, та автомобіля марки МАЗ 537/85105720, в складі з автопоїздом (причепом, лафетом), на якому знаходився танк Т-64 "Булат", який належить Військовій частині В 1688 (А1815), під керуванням ОСОБА_6

Власником автомобіля Mercedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1, є ОСОБА_5

Позивач ОСОБА_4 володів автомобілем Mercedes-Benz, номерний знак НОМЕР_2, на відповідній правовій підставі.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 8 червня 2015 року про закриття провадження по справі про притягнення

ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у зв'язку з закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП, та постановою слідчого СВ Баришівського РВ ГУ МВС України в Київській області підтверджено факт порушення правил дорожнього руху водієм

ОСОБА_6, який перебував в трудових відносинах з Військовою частиною В 1688 (А1815), а також факт пошкодження автомобіля позивача саме в результаті зіткнення з автомобілем МАЗ 537/85105720, що належав зазначеній військовій частині.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Військова частина А1815 є юридичною особою.

За положеннями ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.

Статтею 3 цього Закону встановлено, що військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління (з урахуванням особливостей, передбачених частиною другою цієї статті). З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Встановивши, що володільцем джерела підвищеної небезпеки - МАЗ 537/85105720, в складі з автопоїздом (причепом, лафетом), на якому знаходився танк Т-64 "Булат", є Військова частина В 1688 (А1815), апеляційний суд прийшов до правильного висновку, що в силу ст. 1187 ЦК України відповідальність по відшкодуванню шкоди, спричиненої позивачу внаслідок порушення Правил дорожнього руху військовослужбовцем наведеної військової частини, повинна нести саме Військовій частині В 1688 (А1815), яка має статус юридичної особи.

Доводи касаційної скарги Військової частини А1815 про те, що ОСОБА_4 неналежний позивач у даній справі та не має право на відшкодування шкоди, відсутність доказів того, що автомобіль отримав пошкодження саме внаслідок ДТП, товарний чек на суму 500 грн не підтверджує, що послуга евакуації надавалася саме позивачу, протокол про адміністративне правопорушення складений через один рік з моменту настання ДТП, що є порушенням Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС були предметом перевірки апеляційним судом, про що в рішенні наведено відповідні мотиви та висновки.

Наведені доводи правильно відхилені апеляційним судом та визнані такими, що не можуть бути підставою для скасування рішення, ухваленого судом.

Згідно вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.