розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 05 січня 2017 року,

У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк", банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 05 листопада 2015 року позов залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, 30 листопада 2016 року ПАТ "Дельта Банк" звернулося до Апеляційного суду м. Києва з апеляційною скаргою.

Ухвалою судді Апеляційного суду м. Києва від 12 грудня 2016 року апеляційну скаргу банку залишено без руху та надано тридцятиденний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для подачі заяви про поновлення строків на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення.

Ухвалою судді Апеляційного суду м. Києва від 05 січня 2017 року ПАТ "Дельта Банк" відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 3 ст. 297 ЦПК України.

У касаційній скарзі ПАТ "Дельта Банк", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій, а справу направити на новий розгляд до суду першої (апеляційної) інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно із ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

За правилами ч. 1 ст. 73 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

Застосування передбачених цією нормою правил залежить від виду процесуального строку. У разі, коли процесуальна дія не вчинена у межах строку, встановленого законом, суд може поновити його, якщо строк пропущено з причин, визнаних судом поважними.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня його проголошення. Особа, яка брали участь у справі, але не була присутня у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Згідно із ч. 3 ст. 297 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 294 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Норми ЦПК України (1618-15) не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 14 червня 2017 року у справі № 6-985цс17, яка має враховуватися судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права на підставі положень ст. 360-7 ЦПК України.

Суддя суду апеляційної інстанції, відмовляючи ПАТ "Дельта Банк" у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 3 ст. 297 ЦПК України, обґрунтовано виходила з того, що втрата працівниками позивача копії ухвали суду першої інстанції про залишення позову без розгляду від 05 листопада 2015 року не може бути визнана поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки така втрачена саме з вини працівників ПАТ "Дельта Банк", а тому не є підставою для поновлення строку, пропущеного протягом тривалого часу - понад один рік.

При цьому суддею правильно зазначено, що наявність ухвали про залишення позову без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду з позовом.

З огляду на вищевикладене та керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ