розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області до ОСОБА_4 про стягнення безпідставно одержаних коштів, за касаційною скаргою Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 березня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 29 березня 2017 року,

У січні 2017 року Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області звернулося до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що у зв'язку з рахунковою помилкою виникла переплата пенсії ОСОБА_4 на загальну суму 435 грн 87 коп. за період з 14 березня 2005 року по 31 березня 2016 року.

Посилаючись на те, що вказана вище сума набута ОСОБА_4 без достатньої правової підстави та підлягає поверненню відповідно до ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та ст. 1212 ЦК України, просив стягнути з відповідача на свою користь безпідставно набуту пенсію у розмірі 435 грн 87 коп.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 березня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 29 березня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області просить скасуватиоскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку недобросовісності з боку набувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

До правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення ст. 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають.

При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у ст. 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, обґрунтовано виходив з того, що не встановлено факту недобросовісного набуття ОСОБА_5 коштів у розмірі 435 грн 87 коп., які є пенсійною виплатою, та наявності рахункової помилки з боку позивача, а тому зазначена сума поверненню не підлягає.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 березня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 29 березня 2017 року залишити без змін.