розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки за касаційною скаргою ОСОБА_4, поданою представником - ОСОБА_7, на рішення апеляційного суду Чернівецької області від 22 жовтня 2014 року,

У червні 2012 року ОСОБА_4 звернулась до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 12 липня 2011 року біля 19 год. 30 хв. ОСОБА_5, керуючи автомобілем OPEL OMEGA, державний номерний знак НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_6 на вул. Головній у м. Чернівці, порушивши Правила дорожнього руху не дотримався безпечної дистанції, допустив зіткнення із задньою частиною автомобіля SUBARU FORESTER, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить їй, за кремом якого знаходився ОСОБА_7 Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 3 серпня 2011 року встановлено вину ОСОБА_5 у скоєнні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) та притягнуто його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП України. У результаті ДТП автомобіль SUBARU FORESTER отримав значні технічні ушкодження, а їй як власнику завдано майнової шкоди.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_4 просила суд стягнути солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на її користь 36 918 грн 14 коп. у рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП та судові витрати.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 листопада 2012 року позов задоволено частково. Стягнуто зі ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 36 918 грн 14 коп. на відшкодування майнової шкоди. У решті позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 22 жовтня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 36 918 грн 14 коп. на відшкодування майнової шкоди. У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_6 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального й процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Скасовуючи рішення суду та ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_4, апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), вірно застосувавши положення ст. ст. 1166, 1187 ЦК України, дійшов до правильного висновку про те, що ОСОБА_5 на момент ДТП на відповідній правовій підставі (договір підряду) володів автомобілем, він же допустив порушення Правил дорожнього руху, завдав шкоди позивачу.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ