розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання дитини, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду м. Києва від 29 березня 2017 року,

У травні 2014 року ОСОБА_4 звернулась до суду з указаним позовом, у якому просила стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання доньки - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частини усіх видів доходів щомісячно, починаючи з дати пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування своїх вимог зазначила, що у період з 20 липня 2003 року по 27 жовтня 2011 року вона та відповідач перебували у шлюбі, мають малолітню дитину - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Посилаючись на те, що відповідач ухиляється від утримання доньки, просила позов задовольнити.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 20 грудня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 29 березня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 800 грн щомісячно, починаючи з дати пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття, або зміни матеріального стану сторін.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі заявник просить скасуватиоскаржуване рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням апеляційним судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Скасовуючи рішення районного суду про відмову у задоволенні позову та ухвалюючи нове рішення про задоволення позовних вимог, апеляційний суд правильно виходив з того, що часткове утримання ОСОБА_5 дитини шляхом направлення грошових коштів у розмірі, який він вважає достатнім підтверджує факт визнання останнім обов'язку з утримання дитини, разом з тим це не позбавляє дитини отримувати аліменти у розмірі, визначеному законом.

При цьому апеляційним судом правильно зазначено, що відповідач має нерегулярний заробіток, а отже є підстави для визначення розміру аліментів в твердій грошовій сумі.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити рішення апеляційного суду без змін.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,