розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" до ОСОБА_5, Приватного підприємства "Цифрал" про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 січня 2015 року та рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 липня 2016 року,

У листопаді 2014 року Публічне акціонерне товариство "БанкКредит Дніпро" (далі - ПАТ "Банк Кредит Дніпро") звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 09 червня 2011 року між банком та Приватним підприємством "Цифрал" (далі - ПП "Цифрал") було укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав, а ПП "Цифрал" отримало кредитну лінію в режимі овердрафт для ведення статутної поточної діяльності, у тому числі на поповнення обігових коштів, з лімітом кредитування в сумі 100 тис. грн зі сплатою відсотків за користування кредитними ресурсами у розмірі 19 % річних та кінцевим терміном повернення кредиту - до 01 квітня 2012 року.

Також зазначало, що на забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 09 червня 2011 року між банком та ОСОБА_5 було укладено договір поруки, за умовами якого останній поручився перед банком відповідати за виконання ПП "Цифрал" взятих на себе кредитних зобов'язань.

У зв'язку з неналежним виконанням позичальником кредитних зобов'язань за кредитним договором від 09 червня 2011 року утворилася заборгованість перед кредитором у розмірі 31 100 грн 41 коп.

Ураховуючи викладене та те, що відповідачі на вимоги банку не реагували, позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість у розмірі 31 100 грн 41 коп., а також стягнути судові витрати.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 січня 2015 року позов ПАТ "Банк Кредит Дніпро" задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_5, ПП "Цифрал" на користь ПАТ "Банк Кредит Дніпро" заборгованість за договором про надання кредитної лінії в режимі овердрафт від 9 червня 2011 року у розмірі 31 100 грн 41 коп., яка складається з: 15 681 грн 03 коп. - заборгованості за тілом кредиту, 6 738 грн 18 коп. - заборгованості за відсотками за користування кредитом, 2 088 грн 07 коп. - суми трьох відсотків річних за несвоєчасну сплату кредиту, 209 грн 46 коп. - суми трьох відсотків річних за несвоєчасну сплату нарахованих відсотків, 2 815 грн 28 коп. - пені за несвоєчасне погашення часток кредиту, 863 грн 29 коп. - пені за несвоєчасне погашення нарахованих відсотків, 2 705 грн 10 коп. - суми інфляції за кредитом. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2015 року рішення суду першої інстанції змінено в частині розміру суми заборгованості за кредитним договором.

Стягнуто солідарно з ПП "Цифрал" та ОСОБА_5 на користь ПАТ "Банк Кредит Дніпро" заборгованість за договором про надання кредитної лінії в режимі овердрафт від 09 червня 2011 року у розмірі 30 795 грн 56 коп., яка складається з: 15 681 грн 03 коп. - заборгованості за тілом кредиту, 6 738 грн 18 коп. - заборгованості за відсотками за користування кредитом, 2 088 грн 07 коп. - суми трьох відсотків річних за несвоєчасну сплату кредиту, 209 грн 46 коп. - суми трьох відсотків річних за несвоєчасну сплату нарахованих відсотків, 2 748 грн 28 коп. - пені за несвоєчасне погашення часток кредиту, 834 грн 67 коп. - пені за несвоєчасне погашення нарахованих відсотків, 2 495 грн 87 коп. - суми інфляції за кредитом. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 березня 2016 року рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 липня 2016 року заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 січня 2015 року скасовано.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства "БанкКредит Дніпро" заборгованість за договором про надання кредитної лінії в режимі овердрафт № 090611-О від 09 червня 2011 року в сумі 28 498,00 грн, яка складається з 15 681,03 грн - заборгованості за тілом кредиту, 6 738,18 грн заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 2 748,25 грн заборгованості суми пені за несвоєчасне погашення часток кредиту, 834,67 грн заборгованості суми пені за несвоєчасне погашення нарахованих процентів, 2 495,87 грн суми інфляції заборгованості за кредитом.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства "БанкКредит Дніпро" судові витрати по сплаті судового збору в сумі 311,04 грн.

У іншій частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" відмовлено.

Провадження у справі в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства "БанкКредит Дніпро" до Приватного підприємства "Цифрал" про стягнення заборгованості за кредитним договором закрито.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6 просить скасувати судові рішення, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову до ОСОБА_5 повністю, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове стягнення заборгованості з поручителя, апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), та з урахуванням вимог ст. 559 ЦК України, дійшов обґрунтованого висновку про те, що порука не припинена, а зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконано.

Доводи касаційної скарги про те, що порука припинена у зв'язку із звернення банку до поручителя у 2012 року з вимогою та зміною строку основного зобов'язання є необґрунтованими, оскільки вказана відповідачем вимога від 14 травня 2012 року на адресу поручителя є вимогою про стягнення простроченої заборгованості за кредитом та містить повідомлення про право банку вимагати дострокової сплати коштів.

Крім того, згідно із частиною четвертою статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Згідно з п. 24 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" (v0005740-12) , відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань, не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Аналогічна правова позиція викладена постанові Верховного Суду України від 08 червня 2016 року у справі № 6-1006цс16.

Згідно з п. 6.2 договору поруки від 09 червня 2011 року № 090611-П порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років, з моменту настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором, не висуне вимогу до поручителя.

Отже, строк припиняння поруки встановлений в договорі поруки.

Пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання трирічного строку виконання зобов'язання, встановлений п. 4.1 договору від 09 червня 2011 року про надання кредитної лінії в режимі овердрафт № 090611-О, тобто з 08 грудня 2011 року.

Відповідно до договору від 08 грудня 2011 року № 081211 про зміну договору про надання кредитної лінії в режимі овердрафт від 09 червня 2011 року № 090611-О, був змінений розмір ліміту овердрафту, строком повернення кредитних коштів встановлений не пізніше 01 лютого 2012 року.

Відповідно до договору від 02 лютого 2012 року № 010212 про зміну договору про надання кредитної лінії в режимі овердрафт від 09 червня 2011 року № 090611-О був змінений розмір ліміту овердрафту 75 000,00 грн, строк повернення - не пізніше 01 квітня 2012 включно.

Позивач звернувся до суду з даним позовом 07 листопада 2014 року, тобто в межах трирічного строку, встановленого п. 6.2 договору поруки.

З огляду на вищевикладене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ