Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Коротуна В.М., Іваненко Ю.Г., Писаної Т.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про зупинення експлуатації об'єкта, що не відповідає будівельним і санітарним нормам, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Чернігівської області від 24 січня 2017 року,

У грудні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про зупинення експлуатації об'єкта, що не відповідає будівельним і санітарним нормам.

На обґрунтування своїх вимог посилався на те, щона підставі договору купівлі-продажу від 25 вересня 2009 року він є власником квартири АДРЕСА_1.

На першому поверсі даного будинку розташоване нежитлове приміщення, власником якого є ОСОБА_5

У 2012 році ОСОБА_5 прибудувала тамбур та критий майданчик до даного нежитлового приміщення.

Посилаючись на те, що відповідачем було порушено порядок проведення будівельних і ремонтних робіт, недотримані норми щодо розміщення інженерного обладнання, вимоги щодо рівня шуму та вібрації, початок здійснення господарської діяльності відбувся без дозвільних документів.

Враховуючи викладене, позивач, уточнивши позовні вимоги, просив визнати нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, яке функціонує як кафе-бар, продовольчий магазин, промтоварний магазин та кондитерський цех таким, що не відповідає будівельним і санітарним нормам. Припинити експлуатацію фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2, щодо розміщення у ньому: кафе-бару "ІНФОРМАЦІЯ_1", продовольчого магазину, промтоварного магазину та кондитерського цеху.

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 18 жовтня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково.

Зобов'язано припинити експлуатацію магазину продовольчих товарів "ІНФОРМАЦІЯ_2", кафе-бару "ІНФОРМАЦІЯ_1", кондитерського цеху та магазину промислових товарів "Мілана" фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_2 до приведення їх у відповідність з вимогами Додатку П та Додатку Р ДБН В.2.2-23:2009 "Підприємства торгівлі", п.6.3.1.1, Додатку Д, п.6.3.17. Додатку Ж п.6.3.3.1, Додатку К ДБН В.2.2-25:2009 "Підприємства харчування (заклади ресторанного господарства) щодо складу приміщень, п.6.1.1. ДБН В.2.2-25:2009 "Підприємства харчування (заклади ресторанного господарства) щодо забезпечення потокового технологічного процесу, п.8.11 ДБН В.3.2-2-2009 "Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт" щодо розташування приміщення кухні під житловою кімнатою квартири АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_4, п.6.28, п.6.54 ДБН В.2.5-20:2001 "Газопостачання" щодо кількості влаштованих газових плит та влаштування опалювальних котлів в не обособленому приміщенні, що має єдиний вихід зі сторони внутрішніх приміщень кафе та магазинів, п.5.4 "Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів" ДСП № 173-96" щодо знаходження житлового будинку у санітарно-захисній зоні кондитерського цеху, Додатку 4-а Зміни № 1 до "Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів. ДСП № 173-96" ДСП 2.2.1-2004 щодо дотримання нормативного розміру санітарно-захисної зони від джерела шкідливих викидів до межі житлової забудови п.7.2.3 ДБН В.2.2-25:2009 "Підприємства харчування (заклади ресторанного господарства) щодо виведення вентиляційних труб на достатню висоту (над дахом житлового будинку, до якого прибудовані нежитлові приміщення), Додатку 3.1 ДБН 360-92 ** "Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень" щодо дотримання протипожежних відстаней.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 24 січня 2017 року рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 18 жовтня 2016 року в частині задоволення позовних вимог та розподілу судових витрат скасовано й в цій частині ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4

У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та розподілу судових витрат та ухвалюючи в цій частині нове рішення у справі, суд апеляційної інстанції повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, керуючись абз. 6 ч. 3 ст. 19, ч. 1 ст. ст. 238, 246 Господарського кодексу України, а також абз. 2, 3 с. 1, абз. 4 ч. 4 та абз. 1 ч. 5 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки до компетенції суду цивільної юрисдикції не відноситься розгляд питання про зупинення господарської діяльності, що провадиться суб'єктом господарювання.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судом апеляційної інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні апеляційним судом були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками суду апеляційної інстанції щодо їх оцінки.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Чернігівської області від 24 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.