Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Писаної Т.О., Карпенко С.О., Коротуна В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання незаконною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії з надання житла, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16 грудня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 20 січня 2017 року,

У жовтні 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона є інвалідом 2-ої групи, перебуває в черзі на першочергове отримання житла під № 249, за станом здоров'я не може проживати разом зі своєю матір'ю в однокімнатній квартирі житловою площею 12 кв. м. У зв'язку з реконструкцією квартири, що розташована на першому поверсі будинку, позивачу з проблемами опорно-рухової системи створені перешкоди у користуванні ліфтом, їй проблематично підніматися сходами на другий поверх до свого помешкання, таке пересування значно погіршує її самопочуття, стан здоров'я. Відсутність доступу до ліфта взагалі змінило рівень життя ОСОБА_4 Питання поліпшення житлових умов на неодноразові звернення позивача протягом 2012-2016 років відповідачем не вирішується, що спонукало її звернутися до суду.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 16 грудня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 20 січня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-УІІІ "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для його скасування.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу необхідно відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

У статті 29 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в України" визначено, що інваліди забезпечуються житлом у порядку і на умовах, передбачених чинним законодавством і з урахуванням положень цього Закону.

Відповідно до ст. 42 ЖК УРСР жилі приміщення надаються тільки громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов та внесені до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ЖК УРСР громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.

Встановивши, що ОСОБА_4 перебуває на обліку громадян, котрі потребують поліпшення житлових умов, та знаходиться в загальній черзі під № 482, в черзі на першочергове отримання житла - під № 249, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки підстав для зобов'язання відповідача про надання позивачу житла поза вказаними чергами немає, крім того, це б призвело до порушення прав та інтересів інших громадян, які також перебувають у черзі на отримання житла.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій, дослідивши усі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, ухвалили законні і обґрунтовані судові рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16 грудня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 20 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.