розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" про зобов'язання змінити дату звільнення, видачу трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та матеріальної шкоди, завданої підприємству, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" на рішення апеляційного суду Київської області від 28 вересня 2016 року,

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (далі - ТОВ "Комплекс Агромарс") про зобов'язання змінити дату звільнення, видачу трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та матеріальної шкоди, завданої підприємству, посилаючись на те, що він працював у ТОВ "Комплекс Агромарс" на посаді технолога цеху водопостачання та очисних споруд технічного департаменту філії "Гаврилівський птахівничий комплекс".

09 червня 2016 року позивача було повідомлено, що на підставі наказу начальника відділу кадрів № 577к-з його звільнено із займаної посади за прогул без поважних причин відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпП України.

Посилаючись на те, що при звільненні із займаної посади з ним вчасно не було проведено повний розрахунок та не було видано належно оформлену трудову книжку, ОСОБА_3 просив зобов'язати відповідача змінити дату його звільнення з 09 червня 2016 року на фактичний день видачі трудової книжки та видати йому належно оформлену трудову книжку; стягнути з відповідача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за затримку проведення розрахунку при звільненні та за затримку видачі трудової книжки; покласти на службових осіб ТОВ "Комплекс Агромарс", які порушили його трудові права, обов'язок відшкодувати матеріальну шкоду, заподіяну підприємству.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 26 липня 2016 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 28 вересня 2016 року рішення Вишгородського районного суду Київської області від 26 липня 2016 року скасовано, ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Зобов'язано ТОВ "Комплекс Агромарс" видати ОСОБА_3 належно оформлену трудову книжку.

Стягнуто з ТОВ "Комплекс Агромарс" на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 13 176,58 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ "Комплекс Агромарс" просить скасувати рішення апеляційного суду, мотивуючи свою вимогу порушенням судоми норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали цивільної справи та дослідивши доводи касаційної скарги, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, апеляційний суд вказував на наявність вини у діях відповідача у ненаданні йому трудової книжки, що тягне за собою стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Однак з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитися не можна.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

Установлено, що згідно з наказом ТОВ "Комплекс Агромарс" філії "Гаврилівський птахівничий комплекс" від 29 травня 2014 року № 413 КА/к-п "Про прийняття" ОСОБА_3 прийнято технологом дільниці очисних споруд цеху водопостачання та очисних споруд технічного департаменту з 02 червня 2014 року.

10 травня 2016 року начальником цеху водопостачання та очисних споруд ОСОБА_4, інженером-електромеханіком дільниці очисних споруд ОСОБА_5 та старшим фахівцем відділу контролю за роботою структурних підрозділів ОСОБА_6 складено акт про відсутність ОСОБА_3 на робочому місці з 08:45 год. по 11:50 год., свою відсутність на робочому місці ОСОБА_3 не мотивував.

Також 10 травня 2016 року ОСОБА_4 написав на ім'я директора філії "Гаврилівський птахівничий комплекс" службову записку про відсутність на роботі ОСОБА_7 та просив вжити заходів згідно з чинними нормами законодавства України про працю.

Згідно зі службовою запискою директора департаменту безпеки ОСОБА_8 департаментом безпеки ТОВ "Комплекс Агромарс" встановлено відсутність на робочому місці у період з 08:45 год. до 11:50 год. технолога водопостачання та очисних споруд філії "Гаврилівський птахівничий комплекс" ТОВ "Комплекс Агромарс" ОСОБА_3 та запропоновано начальника цеху водопостачання та очисних споруд філії "Гаврилівський птахівничий комплекс" ТОВ "Комплекс Агромарс" ОСОБА_4 витребувати пояснення з цього приводу.

11 травня 2016 року начальником цеху водопостачання та очисних споруд ОСОБА_4, інженером-електромеханіком дільниці очисних споруд ОСОБА_5 та інспектором з кадрів відділу кадрів ОСОБА_9 складено акт відмови від пояснення на службову записку директора департаменту безпеки ОСОБА_10

11 травня 2016 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 складено акт про відмову ОСОБА_3 від ознайомлення з актом відмови від пояснення від 11 травня 2016 року.

Відповідно до вимог ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.

Згідно з ч. 4 ст. 235 КЗпП та п. 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерством юстиції України, Міністерством соціального захисту населення України 29 липня 1993 року (z0110-93) , у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Як роз'яснено у п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" (v0009700-92) , вимоги працівника про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку підлягають задоволенню в тому разі і за той період, коли з вини власника або уповноваженого ним органу була затримана видача трудової книжки або неправильне формулювання причин звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника.

Отже, законом встановлено обов'язок власника або уповноваженого ним органу видати працівнику у день звільнення належно оформлену трудову книжку; за невиконання цього обов'язку настає відповідальність, передбачена ст. 235 КЗпП України.

Аналіз указаних норм трудового права дає підстави для висновку, що у справах, пов'язаних із захистом трудових прав, саме роботодавець повинен довести відсутність порушення трудових прав позивача.

Відповідно до наказу від 09 червня 2016 року № 577 к-з ТОВ "Комплекс Агромарс" філії "Гаврилівський птахівничий комплекс" звільнено технолога цеху водопостачання та очисних споруд технічного департаменту ОСОБА_3 09 червня 2016 року за прогул без поважних причин відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпП України.

09 червня 2016 року філією "Гаврилівський птахівничий комплекс" ТОВ "Комплекс Агромарс" на адресу ОСОБА_3 направлено лист вих. № 2149 із завіреною копією наказу про звільнення від 09 червня 2016 року № 577 к-з, оскільки в день звільнення ОСОБА_7 відмовився отримати трудову книжку та відмовився поставити підпис про ознайомлення з наказом, а також повідомили ОСОБА_7, де він може отримати оформлену трудову книжку (а. с. 21).

Зазначений лист позивач отримав 16 червня 2016 року, що підтверджується поштовим повідомленням (а. с. 22).

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки відповідачем доведено, що їх вина в неотриманні позивачем трудової книжки в день звільнення відсутня, крім цього, ними здійснені відповідні дії для її отримання позивачем, однак позивачем не надано доказів на спростування встановлених судом першої інстанції фактів.

За таких обставин суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, встановивши, що вина відповідача в затримці видачі трудової книжки позивачу не доведена, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 339 ЦПК України, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 336, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" задовольнити.

Рішення апеляційного суду Київської області від 28 вересня 2016 року скасувати, рішення Вишгородського районного суду Київської області від 26 липня 2016 року залишити в силі.