розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича агрофірма "Перлина Поділля", державного реєстратора Білогірської селищної ради Хмельницької області про визнання недійсним договору оренди землі та скасування рішення про його державну реєстрацію, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича агрофірма "Перлина Поділля" на рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 27 грудня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 31 січня 2017 року,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ТОВ НВА "Перлина Поділля", державного реєстратора Білогірської селищної ради Хмельницької області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 1,8133 га (кадастровий № НОМЕР_1), укладеного 16 серпня 2016 року між ОСОБА_3 та ТОВ НВА "Перлина Поділля", та скасування рішення державного реєстратора Білогірської селищної ради Хмельницької області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23 вересня 2016 року, індексний номер 31532427, щодо державної реєстрації іншого речового права (права оренди земельної ділянки площею 1,8133 га, кадастровий № НОМЕР_1), прийнятого на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного 16 серпня 2016 року між ОСОБА_3 та ТОВ НВА "Перлина Поділля".

На обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 16 березня 2010 року між ОСОБА_3 та ТОВ "Україна 2001" було укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,8133 га (кадастровий № НОМЕР_1) строком на 10 років, який зареєстровано у відділі Держкомзему Білогірського району Хмельницької області, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 06 квітня 2012 року № 682030004002518.

Відповідно до п. 37 вказаного договору оренди його дія припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено, придбання орендарем земельної ділянки у власність, викупу земельної ділянки, а згідно з п. 38 цього ж договору - шляхом його розірвання.

Однак у період дії договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ "Україна 2001", а саме 16 серпня 2016 року, між орендодавцем ОСОБА_3 та ТОВ НВА "Перлина Поділля" укладається договір оренди на ту ж саму земельну ділянку, орендарем якої є TOB "Україна 2001" і договір оренди з яким не припинено: його не було розірвано ні за згодою сторін, ані в судовому порядку.

Право оренди земельною ділянкою площею 1,8133 га (кадастровий № НОМЕР_1) на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного 16 серпня 2016 року між ОСОБА_3 та TOB НВА "Перлина Поділля", зареєстровано державним реєстратором Білогірської селищної ради Хмельницької області Яловчуком В.В. відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23 вересня 2016 року, індексний номер 31532427.

У зв'язку з укладенням ОСОБА_3 договору оренди землі з новим орендарем - ТОВ НВА "Перлина Поділля" в період дії договору з попереднім орендарем, були порушені права ТОВ "Україна 2001" як орендаря, які підлягають захисту в судовому порядку шляхом визнання недійсним договору оренди землі між ОСОБА_3 та ТОВ НВА "Перлина Поділля" та скасування його державної реєстрації.

Рішенням Білогірського районного суду Хмельницької області від 27 грудня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 31 січня 2017 року, позовні вимоги задоволено.

Визнанодоговір оренди земельної ділянки площею 1,8133 га (кадастровий № НОМЕР_1), укладений 16 серпня 2016 року між ОСОБА_3 та ТОВ НВА "Перлина Поділля", недійсним.

Скасовано рішення державного реєстратора Білогірської селищної ради Хмельницької області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23 вересня 2016 року,індексний номер 31532427, щодо державної реєстрації іншого речового права (права оренди земельної ділянки площею 1,8133 га, кадастровий № НОМЕР_1), прийнятого на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного 16 серпня 2016 року між ОСОБА_3. та ТОВ НВА "Перлина Поділля".

Стягнутоз ОСОБА_3, ТОВ НВА "Перлина Поділля", а також з державного реєстратора Білогірської селищної ради Хмельницької області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ "Україна 2001" судові витрати зі сплатисудового збору в розмірі по 459,33 грнз кожного.

У касаційній скарзі ТОВ НВА "Перлина Поділля" просить скасувати судові рішення, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ "Україна 2001".

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали цивільної справи та дослідивши доводи касаційної скарги, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що дії ОСОБА_3 порушують права позивача та свідчать про його недобросовісність, а оспорюванний договір суперечить вимогам ст. ст. 13, 27 Закону України "Про оренду землі", оскільки фактично не може бути передана у володіння та користування земельна ділянка, яка знаходиться в оренді в іншої особи.

Проте таких висновків суди дійшли передчасно.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 1 ст. 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Установлено, що відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 1,8133 га (кадастровий № НОМЕР_1), яка розташована на території Сивківської сільської ради Білогірського району Хмельницької області.

16 березня 2010 року між ОСОБА_3 та ТОВ "Україна 2001" було укладено договір оренди належної ОСОБА_3 земельної ділянки строком на 10 років, який зареєстрованоу відділі Держкомзему Білогірського району Хмельницької області, про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 06 квітня 2012 року № 682030004002518

Згідно зактом приймання-передачі від 16 березня 2010 року, на виконання умов укладеного договору оренди ОСОБА_3 передав, а ТОВ "Україна 2001" прийняловказану земельну ділянку в користування.

У пунктах 37, 38 договору оренди землі, укладеного 16 березня 2010 року між ОСОБА_3 та ТОВ "Україна 2001", зазначено, що дія договору припиняється, зокрема у разі закінчення строку, на який його було укладено,шляхом розірвання за згодою сторін, за рішенням суду.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання його стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу саме в момент вчинення правочину.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України "Про оренду землі").

Разом з тим, дійшовши висновку про те, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували визнання у встановленому законом порядку недійсним договору оренди землі, укладеного між ТОВ "Україна 2001" та ОСОБА_3, а також розірвання чи визнання його припиненим, скасовуючи рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки за відповідачем, оскільки таке зареєстровано на підставі недійсного правочину, суди не звернули уваги на такі доводи представника ТОВ НВА "Перлина Поділля".

Для проведення державної реєстрації договору оренди земельної ділянки ТОВ НВА "Перлина Поділля" подало належним чином оформлений договір оренди земельної ділянки з відповідними додатками, зокрема, надало довідку із відділу Держгеокадастру у Білогірському районі Хмельницькій області з інформацією про відсутність зареєстрованого договору оренди земельної ділянки загальною площею 1,8133 га (кадастровий № НОМЕР_1). При реєстрації майнових прав, що випливають з договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ НВА "Перлина Поділля", державний реєстратор Білогірської селищної ради Хмельницької області здійснив усі передбачені законодавством дії.

Отже, суди не звернули уваги на доводи представника ТОВ НВА "Перлина Поділля" про те, що договір оренди земельної ділянки, укладений 16 березня 2010 року між ТОВ "Україна 2001" та ОСОБА_3, не зареєстровано у порядку, що був чинним час його укладення. Зокрема, до договору оренди не було додано плану або схеми земельної ділянки.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57- 60 ЦПК України.

За змістом положень ст. ст. 143, 144 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі, і експертиза призначається ухвалою суду.

У ч. 4 ст. 10 ЦПК України передбачено, що суд має сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, сприяти здійсненню особам, які беруть участь у справі, в реалізації їхніх прав. Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією (ст. 129 Конституції України).

Частинами 1, 2 ст. 133 ЦПК України передбачено, що особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів.

Способами забезпечення судом доказів є, зокрема, призначення експертизи.

Також залишено поза увагою судів доводи ТОВ НВА "Перлина Поділля" з посиланням на свідчення ОСОБА_5, який виконував функції державного реєстратора та який зазначив про те, що реєстраційний напис та підпис на примірнику договору, який він оглядав у судовому засіданні суду першої інстанції, йому не належить. На підставі зазначеного, з метою встановлення обставин у справі, представником ТОВ НВА "Перлина Поділля" заявлено клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, яке залишено без задоволення.

Також відповідно до п. 43 Прикінцевих положень договору оренди землі від 16 березня 2010 року зазначено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації, і один із примірників договору зберігається у органі, який провів його державну реєстрацію, - Білогірському районному відділі Хмельницької РВ ЦДЗК. Разом з тим із змісту договору вбачається, що його державна реєстрація проведена відділом Держкомзему у Білогірському районі Хмельницької області.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі. При цьому судами не зазначено підстав скасування реєстраційної дії, не зазначено порушень, вчинених державним реєстратором.

Відповідно до п. 12 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (1051-2012-п) , відомості державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об'єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом. Слід звернуто увагу на те, що позивачем не зазначено доказу, який би свідчив про недостовірність інформації у Державному земельному кадастрі щодо відсутності інформації про його зареєстровані права оренди на спірну земельну ділянку.

Відповідно до ст. 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Відповідно до п. 43 договору оренди цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладання договору оренди земельної ділянки, набуваються після відповідної державної реєстрації цього договору.

При цьому реєстраційний напис на примірнику договору оренди земельної ділянки не є достатнім та допустимим доказом на підтвердження факту державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, оскільки цей напис є похідним від запису у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі.

Згідно із положеннями ст. ст. 210, 640 ЦК України, ст. 125 ЗК України у випадку непроведення державної реєстрації договорів оренди землі, такі правочини є неукладеними та не породжують у їх учасників цивільних прав і обов'язків.

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати те, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 4 ст. 60 ЦПК).

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно із ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суди першої та апеляційної інстанції у порушення положень ст. ст. 212- 214, 303, 315 ЦПК України не з'ясували належним чином фактичних обставин справи щодо заявлених вимог; які правовідносини сторін випливають з установлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; не надали належної правової оцінки доводам сторін та наданим ними доказам; не перевірили, чи надано позивачем належні та допустимі докази на підтвердження вказаних обставин, що є її процесуальним обов'язком згідно зі ст. ст. 10, 60 ЦПК України, а також необґрунтовано відхилено клопотання про призначення експертизи.

Згідно із ч. 2 ст. 338 ЦПК України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення судом норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи з наведеного, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги із скасуванням судових рішень та направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича агрофірма "Перлина Поділля" задовольнити частково.

Рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 27 грудня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 31 січня 2017 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.