Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Фаловської І.М., Карпенко С.О., Кафідової О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, служба у справах дітей Луцької міської ради Волинської області, про визначення порядку користування житловим будинком, за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_11 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 вересня 2016 року та рішення апеляційного суду Волинської областівід 09 листопада 2016 року,

У березні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він є власником будинку АДРЕСА_1. Рішенням апеляційного суду від 22 січня 2016 року позов ОСОБА_12, яка діяла в своїх інтересах та інтересах малолітньої дочки ОСОБА_6, до ОСОБА_4, ОСОБА_13, ОСОБА_14 про вселення та зобов'язання не чинити перешкод у користуванні будинком задоволено. В будинку зареєстровані та постійно проживають ОСОБА_4, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_10 Висновками Луцького МВ УМВС України від 01 грудня 2014 року та 05 листопада 2014 року зафіксовано факт неприязних відносин, що склалися між ОСОБА_12 та усіма членами сім'ї позивача. Спірний будинок має п'ять ізольованих житлових кімнат, у кожній кімнаті проживає один дорослий член сім'ї. Укласти договір про визначення порядку користування жилим будинком добровільно відповідач відмовилась.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 вересня 2016 року позов задоволено частково. Визначено порядок користування житловим приміщенням по АДРЕСА_1: ОСОБА_4 має право користуватись цілим будинком, що не повинно порушувати права, способу і порядку користування ОСОБА_12 разом з неповнолітньою ОСОБА_6 відведеною їм жилою площею та визначеними приміщеннями загального користування; рахунки за комунальні послуги сплачуються ОСОБА_4 та ОСОБА_12 за наступним розподілом: ОСОБА_12 сплачує відсоткову частину усіх комунальних послуг, пов'язаних з утриманням житлового будинку та відповідної частини земельної ділянки відповідно до об'єму її користування з ОСОБА_6 відповідними житловими і нежитловими приміщеннями з розрахунку загальної площі, не пізніше, ніж протягом однієї доби з моменту вручення їй відповідного рахунку ОСОБА_4, решта вартості усіх комунальних послуг, пов'язаних з утриманням житлового будинку та відповідної земельної ділянки, сплачується ОСОБА_4 ОСОБА_12 та ОСОБА_6 мають право оздоблювати кімнату, якою користуються на власний розсуд, розставляти меблі, що не повинно пошкоджувати цілісності стін та інших речей інтер'єру, які належать ОСОБА_4 ОСОБА_12 не має права здавати частину будинку, якою вона користується, в оренду чи у будь-який спосіб передавати іншим особам. Встановлено режим користування кухнею за наступним графіком: ОСОБА_12 разом з неповнолітньою ОСОБА_6 - з 7.00 год. до 9.00 год. ранку та з 6.00 год. до 8.00 год. вечора; ОСОБА_4 та члени його сім'ї - у час, поза 7.00 год. - 9.00 год. ранку та 6.00 год. - 8.00 год. вечора. Вирішено питання розподілу судових витрат. В задоволенні решти позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Волинської областівід 09 листопада 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_11, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року (далі - ЦПК України (1618-15) ).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 є власником будинку АДРЕСА_1, в якому зареєстровані ОСОБА_4, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_10, ОСОБА_12 та малолітня ОСОБА_6

Рішенням Апеляційного суду Волинської від 22 січня 2016 року вселено ОСОБА_12 та малолітню ОСОБА_6 у будинок АДРЕСА_1. Зобов'язано ОСОБА_4, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 не чинити перешкод ОСОБА_12 та малолітній ОСОБА_6 у користуванні цим будинком.

Вказаним вище рішенням встановлено, що ОСОБА_12 вселилась у даний будинок зі згоди власника як член сім'ї і проживала у ньому, а тому вона у встановленому законом порядку набула права користування ним.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 22 жовтня 2014 року шлюб, укладений між ОСОБА_14 та ОСОБА_12, розірвано, їхня дочка ОСОБА_16 проживає разом з матір'ю ОСОБА_12

Рішення суду про вселення не виконано.

Відповідно до технічного паспорту спірний житловий будинок складається з п'яти житлових кімнат. Встановлено, що у кожній з кімнат проживає по одному члену сім'ї.

Позивач просив не тільки визначити порядок користування житловим будинком, а і встановити плату за користування жилим приміщенням та за комунальні послуги.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд, відповідно до вимог статей 10, 11, 60 ЦПК України дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, дійшов обґрунтованого висновку, що позивач не довів, що йому чиняться перешкоди з боку відповідача у праві користування цілим житловим будинком. Крім того, позивач просить визначити для проживання відповідачу та її малолітній дочці кімнату, площею 16,5 кв. м, на першому поверсі будинку разом з ОСОБА_13 Разом з тим, визначення для проживання відповідача разом з малолітньою дитиною кімнати, яку займає мати колишнього чоловіка, є неправомірним, не відповідає вимогам розумності та справедливості, так як на даний час вони не є членами однієї сім'ї, а між ними виникали суперечки щодо користування будинком.

Апеляційним судом повно і всебічно з'ясовано обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, надані сторонами докази, які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, були досліджені в судовому засіданні.

Докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження судом апеляційної інстанції, а при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги на правильність висновків апеляційного суду не впливають та їх не спростовують.

Керуючись статтями 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Волинської областівід 09 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.