Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

СтупакО.В., Іваненко Ю.Г., Леванчука А.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Правекс-Банк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 10 січня 2017 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 01 березня 2017 року,

У липні 2015 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Правекс-Банк" (далі - ПАТ КБ "Правекс-Банк") звернулося до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 04 травня 2007 року між ОСОБА_4 та Акціонерним комерційним банком "Правекс-Банк", правонаступником якого є позивач, був укладений кредитний договір, за умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит в іноземній валюті у розмірі 30 тис. доларів США, а позичальник, в свою чергу, зобов'язався здійснювати своєчасне погашення заборгованості за кредитом шляхом внесення рівними частинами в сумі 358 доларів США щомісяця до 10 числа наступного місяця, а також щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом та повернути кредит у повному розмірі у строк, визначений кредитним договором. Банк належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надавши позичальнику кредитні кошти на загальну суму 30 тис. доларів США. За період користування кредитними коштами, позичальником були здійснені часткові платежі на погашення основної суми кредиту, проте, заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором в повному обсязі не погашена. Умовами кредитного договору визначено, що протягом всього терміну користування кредитними коштами, позичальник зобов'язаний сплачувати проценти. Так, згідно п. 1.2 кредитного договору, кредит надається строком до 04 травня 2014 року, зі сплатою 11,99 % річних. Крім того, згідно п. 10.1 кредитного договору, за порушення термінів погашення заборгованості за кредитом або внесення процентів за користування грошовими коштами, позичальник сплачує банку пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної відсоткової ставки, зазначеної у п. 1.2 кредитного договору, що діяла в період прострочення, від суми заборгованості за весь період прострочення. Відповідач порушував умови укладеного кредитного договору від 04 травня 2007 року, не виконував в повному обсязі взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, у зв'язку з чим станом на 20 лютого 2015 року утворилась заборгованість у сумі 34 842,40 доларів США, з яких: заборгованість зі сплати кредиту у сумі 21 813,37 доларів США, зі сплати процентів у сумі 13 029,05 доларів США та заборгованості зі сплати пені у сумі 25 678,07 доларів США.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 10 січня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 01 березня 2017 року, позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ "Правекс-Банк" заборгованість за кредитним договором від 04 травня 2007 року у сумі 34 842,40 доларів США, що еквівалентно 941 473 грн 01 коп. та 715 134 грн - пені.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду першої інстанції, ухвалу апеляційного суду скасувати повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, а також сплата неустойки.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну, або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору відповідно до ст. 628 ЦК України становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Однією із різновидностей зобов'язання є кредитний договір, порядок та форма укладення якого передбачені положеннями ст.ст. 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, який відповідно до ст. 629 цього Кодексу є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 1054 та ч.1 ст. 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит, при цьому кредитний договір укладається в письмовій формі.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 04 травня 2007 року між ОСОБА_4 та Акціонерним комерційним банком "Правекс-Банк", правонаступником якого є позивач, був укладений кредитний договір, за умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит в іноземній валюті у розмірі 30 тис. доларів США, а позичальник, в свою чергу, зобов'язався здійснювати своєчасне погашення заборгованості за кредитом шляхом внесення рівними частинами в сумі 358 доларів США щомісяця до 10 числа наступного місяця, а також щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом та повернути кредит у повному розмірі у строк, визначений кредитним договором.

Згідно п. 4. 1 кредитного договору, видача кредиту здійснюється шляхом видачі коштів із каси банку.

Банк належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надавши позичальнику кредитні кошти на загальну суму 30 тис. доларів США, що підтверджується заявою на видачу кредиту та копією меморіального ордера № 26 від 04 травня 2007 року.

Як вбачається з даних заяви № 7 від 04 травня 2007 року про видачу готівки ОСОБА_4, відповідач отримав 04 травня 2007 року 30 тис. доларів США, у гривневому еквіваленті - 151 500 грн., за договором кредиту № 9-034/07Р від 04 травня 2007 року. В цей же день ОСОБА_4 перерахував 152 100 грн продавцю як оплату за автомобіль, згідно договору купівлі-продажу від 24 квітня 2007 року.

Згідно висновку експертів № 2362/2363/16-32 від 27 вересня 2016 року за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи, підпис від імені ОСОБА_4 у графі "Підпис отримувача" у заяві № 7 від 04 травня 2007 року, виконано рукописним способом без попередньої підготовки та застосування технічних засобів. Підпис від імені ОСОБА_4 у графі "Підпис отримувача"" у заяві № 7 від 04 травня 2007 року, виконано ОСОБА_4

Позичальником неодноразово здійснювалося погашення чергових платежів за договором кредиту, що підтверджується виписками банку за особовим рахунком відповідача.

Згідно п. 1.2 кредитного договору кредит надається строком до 04 травня 2014 року.

Умовами кредитного договору визначено, що протягом всього терміну користування кредитними коштами, позичальник зобов'язаний сплачувати проценти.

Згідно п. 1.2 кредитного договору кредит надається строком до 04 травня 2014 року зі сплатою 11,99 % річних.

Відповідно до п. 4.5 кредитного договору, проценти за користування кредитом, що нараховуються у період з 04 травня 2007 року до моменту повернення кредиту, вказаного у п. 1.2 кредитного договору, підлягають сплаті позичальником щомісячно (за час фактичного користування грошовими коштами протягом календарного місяця) в строк до 10 числа місяця включно, наступного за місяцем нарахування процентів, а також в момент повернення кредиту, вказаний в п. 1.2 даного договору.

Згідно п. 10.1 кредитного договору, за порушення термінів погашення заборгованості за кредитом або внесення процентів за користування грошовими коштами, позичальник сплачує банку пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної відсоткової ставки, зазначеної у п. 1.2 кредитного договору, що діяла в період прострочення, від суми заборгованості за весь період прострочення.

У порушення умов договору у передбачені строки позичальник зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим утворилась заборгованість.

Відповідно до даних розрахунку заборгованості за кредитним договором від 04 травня 2007 року загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом за кредитним договором станом на 20 лютого 2015 року становить 34 842,40 доларів США, що еквівалентно 941 473 грн 01 коп., з яких: кредит - 21 813,37 доларів США, проценти - 13 029,03 доларів США. Сума заборгованості зі сплати пені за порушення термінів повернення кредиту та процентів за кредит станом на 20 лютого 2015 року становила 25 678,07 доларів США, що еквівалентно 715 134 грн 25 коп.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, правильно виходив із доведеності та обґрунтованості заявлених позовних вимог та наявності правових підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором, яка утворилася у зв'язку з невиконанням ОСОБА_4 належним чином взятих за договором зобов'язань.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд із дотриманням вимог ст. ст. 303, 304 ЦПК України перевірив доводи апеляційної скарги та спростував їх відповідними висновками, в результаті чого постановив законну й обґрунтовану ухвалу, яка відповідає вимогам ст. 315 ЦПК України.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України на стадії перегляду справи в касаційному порядку не передбачено.

Отже, оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, ухваленими із додержанням норм процесуального та матеріального права, підстави для їх скасування відсутні, тому відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - відхиленню.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 10 січня 2017 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 01 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.