розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Провідна", ОСОБА_5 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Провідна" на рішення апеляційного суду Вінницької області від 10 жовтня 2016 року та за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Вінницької області від 10 жовтня 2016 року,

У квітні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Провідна" (далі - ПрАТ "СК "Провідна"), ОСОБА_5 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Позовні вимоги позивач обґрунтовували тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 17 липня 2008 року на автодорозі Вінниця-Бар на повороті на с. Широка Гребля Вінницького району, автомобіль марки Volkswagen Golf 4 1.6, державний номерний знак НОМЕР_1, належний їй на праві приватної власності, отримав механічні пошкодження. Постановою Барського районного суду Вінницької області від 26 серпня 2008 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 24 грудня 2008 року, на ОСОБА_5 накладено штраф в розмірі 34 грн. Постановою старшого слідчого СУ УМВС України у Вінницькій області Потребчука О.О. від 17 травня 2013 року кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 лютого 2013 за № 12013010100000292, закрито за відсутністю у діях ОСОБА_5 ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. 11 лютого 2014 року, на її адресу надійшла відповідь ПАТ "СК "Провідна" про відмову у виплаті страхового відшкодування, датована 05 жовтня 2009 року, яка мотивована тим, що не встановлена ступінь вини водія ОСОБА_5 у скоєні вказаної дорожньо-транспортної пригоди. Висновком спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України у Вінницькій області від 15 серпня 2008 року № 404 встановлено, що розмір матеріального збитку завданий ОСОБА_4, як власнику автомобіля НОМЕР_2, 2003 року випуску в результаті його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді склав 51909,20 грн. Позивач просила стягнути з ПАТ "СК "Провідна" на її користь 25 500 грн у якості страхового відшкодування матеріальних збитків та стягнути з ОСОБА_5 26 409,20 грн матеріальної шкоди.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 10 вересня 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 витрати на правову допомогу в сумі 3 тис. грн.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 10 жовтня 2016 року рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 10 вересня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 Стягнуто з ПрАТ "СК "Провідна"на користь ОСОБА_4 25 500 грн страхового відшкодування. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 26 339,20 грн матеріальної шкоди та 510 грн франшизи. Вирішено питання про судові витрати.

У касаційній скарзі ПрАТ "СК "Провідна" просить скасувати ухвалене судове рішення суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалене судове рішення суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року (далі - ЦПК України (1618-15) ).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційні скарги підлягають відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Судами встановлено, що відповідно до поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/1717954 від 04 жовтня 2008 року відповідальність ОСОБА_5, застрахована ПрАТ "СК "Провідна". Забезпечений транспортний засіб KIA Carens, державний номерний знак НОМЕР_3 (а.с. 12).

17 липня 2008 року приблизно о 9 год. 20 хв. на автодорозі сполученням м. Вінниця - м. Могилів-Подільський, в районі перехрестя із другорядною дорогою, що веде в напрямку с. Широка Гребля Вінницького району сталося зіткнення автомобіля НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_4, яка здійснювала маневр повороту ліворуч в напрямку с. Широка Гребля, з автомобілем KIA Carens, державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_5, який здійснюючи маневр обгону рухався в напрямку м. Могилів - Подільський. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Постановою старшого слідчого СУ УМВС України у Вінницькій області Потребчука О.О. від 17 травня 2013 року кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 лютого 2013 року за № 12013010100000292, закрито за відсутністю у діях ОСОБА_5 ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Кримінальна справа була порушена 06 квітня 2008 року.

Постановою Барського районного суду Вінницької області від 26 серпня 2008 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 24 грудня 2008 року, ОСОБА_5 було визнано винним у скоєнні ДТП. На час розгляду цієї справи у апеляційному суді встановлено, що адміністративна справа відносно ОСОБА_5 була втрачена.

Під час розслідування кримінальної справи призначалась декілька судових авто-технічних експертиз, в тому числі додаткових.

Відповідно до висновку експерта від 23 грудня 2009 року № 297 (арк. кр. спр. 127а) у дорожній ситуації, що склалась, саме дії водія ОСОБА_5 знаходяться в причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.

11 лютого 2014 року, на адресу позивача надійшла відповідь ПрАТ "СК "Провідна" про відмову у виплаті страхового відшкодування датована 5 жовтня 2009 року, яка мотивована тим, що не встановлена ступінь вини водія ОСОБА_5 у скоєні вказаної дорожньо-транспортної пригоди. При цьому, ПрАТ СК "Провідна" посилалось на те, що довідкою про дорожньо-транспортну пригоду ВВС Вінницького району УМВС Вінницької області МВС України № 121/9 від 20 серпня 2008 року та постановою про відмову в порушенні кримінальної справи встановлено, що дана дорожньо-транспортна пригода настала внаслідок невиконання ОСОБА_4 вимог п.п. 10.1 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) , а також в наслідок невиконання водієм ОСОБА_5 вимог п. 14.2 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) .

Висновком спеціаліста НДЕКЦ УМВС України у Вінницькій області від 15 серпня 2008 року № 404 встановлено, що розмір матеріального збитку завданий ОСОБА_4, як власнику автомобіля НОМЕР_4, 2003 року випуску в результаті його пошкодження при ДТП складає 51909 грн. 20 коп. (т.1 а.с.16-19).

Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується.

Враховуючи це, підставою виникнення зобов'язання із заподіяння шкоди є факт її завдання. Умовами відповідальності за завдану шкоду є протиправна поведінка особи, що завдала шкоду, наявність між нею та майновою шкодою безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку, а також вина зазначеної особи.

Відповідно до ст. 1194 ЦПК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно абзацу 4 пункту 4 Постанови Пленуму ВССУ "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" (v0004740-13) , відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Відсутність складу злочину, наприклад, у разі відмови у порушенні кримінальної справи, закриття кримінальної справи за правилами КПК України 1960 (1001-05) року чи закриття кримінального провадження за правилами Кримінального процесуального кодексу України 2012 (4651-17) року не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності. При цьому постанова (ухвала) слідчого, прокурора, суду про відмову в порушенні кримінальної справи або її закриття, закриття кримінального провадження є доказом, який повинен досліджуватися та оцінюватися судом у цивільній справі у порядку, передбаченому ЦПК (1618-15) .

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог, апеляційний суд, відповідно до вимог статей 10, 11, 60 ЦПК України дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених ОСОБА_4 позовних вимог та вірно врахував, що строк позовної давності позивачу за зверненням свого порушеного права слід обраховувати від дня винесення постанови старшим слідчим СУ УМВС України Вінницької області від 17 травня 2013 року, якою кримінальне провадження у справі закрито.