розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_4 про стягнення кредитної заборгованості, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 серпня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 07 жовтня 2016 року,

У квітні 2016 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулось до суд із вказаним позовом, в якому просило стягнути із ОСОБА_4 заборгованість по відсотках за кредитним договором від 31 жовтня 2006 року, нарахованих на прострочену заборгованість по кредиту за період з 28 лютого 2013 року по 29 лютого 2016 року у розмірі 2 192,03 доларів США, що за курсом НБУ станом на 29 люте 2016 року складає 59 294 грн 41 коп.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 серпня 2016 року, залишеним без змін ухвалю апеляційного суду Волинської області від 07 жовтня 2016 року, позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" залишено без задоволення.

У касаційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк" просить скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справу передати на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) (далі - ЦПК України (1618-15) ) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Судами встановлено, що 31 жовтня 2006 року між сторонами було укладено кредитний договір б/н, відповідно до якого ОСОБА_4 отримала кредитну картку зі строком дії до жовтня 2009 року, з встановленим початковим кредитним лімітом на суму 17 00 доларів США. Згідно з умовами договору позичальник зобов'язаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) в розмірі та строки, визначені тарифами та щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом, а також встановлена відповідальність за порушення строку повернення кредиту та процентів за користування ним (а.с. 8-14).

Із наданого банком розрахунку вбачається, що позичальник не виконувала взяті на себе зобов'язання належним чином і станом на 29 лютого 2016 року заборгованість по кредиту становила 3000,04 дол. США, при цьому останнє погашення відсотків по кредиту відповідачем мало місце 01 квітня 2009 року, після чого жодних платежів остання не здійснювала.

Також встановлено, що ОСОБА_4 07 вересня 2009 зверталась до ПАТ КБ "ПриватБанк" із письмовою заявою про припинення дії вищевказаного кредитного договору .

У відповідності до п. 3.13. Умов і правил надання банківських послуг у випадку, які є невід'ємною частиною укладеного між сторонами договору, якщо по закінченні строку вкладу, клієнт не заявив банку про відмову від продовження строку владу, вклад автоматично рахується продовженим ще на один строк, вказаний в п. 1 даної угоди. Строк вкладу продовжується неодноразово без явки клієнта в банк. При цьому відрахування нового строку вкладу начинається з дня, наступного за датою закінчення попереднього строку вкладу.

Згідно з п. 9.12 Умов і правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує другу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонговується на такий же строк.

Пунктом 3.1.1 Правил користування платіжною карткою передбачено, що строк дії картки вказаний на лицевій стороні картки (місяць і рік), картка дійсна до останнього календарного дня вказаного місяця.

Частиною першою ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 256 ЦК України визначає, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив строку позовної давності є підставою для відмови в позові із врахуванням заяви відповідача про це

Залишаючи без задоволення позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк", суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, відповідно до вимог статей 10, 11, 60 ЦПК України дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, обґрунтовано виходив із того, що банк звернувся до суду за захистом своїх порушених прав понад строки позовної давності, наслідки пропуску якої просив застосувати відповідач.

Враховуючи, що ОСОБА_4укладаючи з банком кредитний договір №б/н від 31 жовтня 2006 року отримала платіжну картку з кінцевим строком її дії до жовтня 2009 року і починаючи з квітня 2009 року будь-якого погашення відповідачем кредиту не здійснювалось, то перебіг строку позовної давності щодо повернення кредиту в повному обсязі починається зі спливом останнього дня місяця дії картки, а саме 31 жовтня 2009 року, однак з позовом до суду позивач звернувся у квітні 2016 року, а отже пропустив трирічний строк позовної давності на звернення з позовом до суду.

Апеляційний суд відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, та обґрунтовано залишив вказане рішення без змін.

Докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій і при їх дослідженні та встановленні судами були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Інші доводи касаційної скарги на правильність висновків судів не впливають та їх не спростовують.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 серпня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 07 жовтня 2016 року залишити без змін.