розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" до ОСОБА_4 про стягнення вартості не облікованої електричної енергії, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" на рішення апеляційного суду Київської області від 22 лютого 2017 року,

Публічне акціонерне товариство "Київобленерго" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення вартості не облікованої електричної енергії посилаючись на те, що ПАТ "Київобленерго"є суб'єктом господарювання, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами на території Київської області.

08 вересня 2005 року між позивачем та ОСОБА_4 укладено договір № 053900140 про користування електричною енергією споживачем за адресою: АДРЕСА_1, пунктом 11 якого передбачено зобов'язання споживача дотримуватись вимог нормативно-технічних документів та умов договору.

При проведенні 23 липня 2016 року перевірки виконання побутовими споживачами "Правил користування електричною енергією для населення", затверджених Постановою КМУ № 1357 від 26 липня 1999 року (1357-99-п) , в будинку АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_4, було виявлено порушення п. 48 вищезазначених правил та договору, а саме: самовільне підключення електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника поза розрахунковим приладом обліку, а саме: до проводів від ізоляторів на будинку, які йдуть до лічильника, підключено проводку перед лічильником. Порушення виконано прихованим способом: місце підключення знаходилось між дахом та стелею веранди. Електроенергія, що споживалась проводами самовільного підключення, лічильником не враховувалась.

На виконання вимог "Правил користування електричною енергією для населення" працівниками ПАТ "Київобленерго" в присутності ОСОБА_4, було складено акт від 23 липня 2016 року № К033227, який 19 серпня 2016 року був розглянутий на засіданні комісії з розгляду актів. Відповідач був своєчасно повідомлений про час та дату засідання.

Комісією було прийнято рішення, оформлене протоколом № 0015 про визначення та нарахування вартості обсягу електроенергії не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил, відповідно до п. п. 3.1.6 та 3.5 "Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією", затверджено постановою НКРЕ від 04 травня 2006 року за № 562 (z0782-06) зі змінами та доповненнями, яка відповідно до розрахунку склала 26 576, 70 грн.

Оскільки, протягом останніх трьох років технічна перевірка засобу обліку в ОСОБА_4 не проводилася, тому, на підставі п. 3.3 Методики, відповідачу зроблено перерахунок за користування електричною енергією за три роки, тобто з 23 липня 2013 року по день усунення порушення 23 липня 2016 року.

На засіданні комісії відповідачу були вручені копія протоколу, розрахунок розміру відшкодування збитків, повідомлення про оплату та роз'яснено право на оскарження рішення комісії.

ОСОБА_4 05 вересня 2016 року направлялась претензія, в якій давався термін для сплати боргу в добровільному порядку, запропоновано звернутися до Позивача із заявою про реструктуризацію суми боргу та повторно роз'яснено право на оскарження рішення комісії, але відповідач заборгованість не сплачує та заходів щодо її сплати не приймає.

Позивач просив суд задовольнити позов і стягнути із відповідача 26 576,70 грн вартості необлікованої електроенергії та судові витрати.

Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 01 грудня 2016 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ "Київобленерго" 26 576,70 грн вартості не облікованої електроенергії.

Вирішено питання про судові витрати у справі.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 22 лютого 2017 року рішення Іванківського районного суду Київської області від 01 грудня 2016 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог.

У касаційній скарзі ПАТ "Київобленерго" просить скасувати рішення апеляційного суду, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог апеляційний суд указував на те, що позивачем умови договору та вимоги законодавства в частині проведення контрольних оглядів засобів обліку у побутового споживача відповідно до затверджених графіків не менш як один раз на 6 місяців, не проводились, доказів відповідно до ст. 60 ЦПК України, щодо наявності вини відповідача (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом позивач не наддав, а лише посилання на ту обставину, що виявлене порушення знаходиться в будинку позивача, не є належним доказом, спростовується матерілами справи, оскільки протягом 2008-2016 років будь-яких перевірок електромереж відповідача не відбувалося, претензії з боку позивача відсутні, а відтак вимоги про стягнення з відповідача вартості не облікованої енергії за три роки є безпідставним .

Установлено, що між позивачем та ОСОБА_4 08 вересня 2005 року був укладений договір № 053900140 про користування електричною енергією споживачем по АДРЕСА_1

За умовами договору відповідач зобов'язався дотримуватись вимог нормативно-технічних документів та умов поговору,( п. 11), а позивач зобов'язався надавати електроенергію, проводити не менше як один раз на 6 місяців контрольне знімання показань приладів обліку у споживача відповідно до затверджених графіків, проводити планову повірку, ремонт і заміну приладів обліку в терміни встановлені нормативно-технічними документами та договором, безоплатно здійснювати планові повірки і обслуговування ( п. п. 13, 15).

При проведенні 23 липня 2016 року перевірки виконання побутовими споживачами "Правил користування електричною енергією для населення", затверджених Постановою КМУ від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) у будинку АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_4, було виявлено порушення п. 48 вищезазначених правил та договору, а саме: самовільне підключення електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника поза розрахунковим приладом обліку, а саме: до проводів від ізоляторів на будинку, які йдуть до лічильника, підключено проводку перед лічильником. Порушення виконано прихованим способом: місце підключення знаходилось між кришею та стелею веранди. Електроенергія, що споживалась проводами самовільного підключення, лічильником не враховувалась.

На виконання вимог "Правил користування електричною енергією для населення" працівниками ПАТ "Київобленерго" в присутності відповідача, ОСОБА_4, було складено акт від 23 липня 2016 року № К033227, який 19 серпня 2016 року був розглянутий на засіданні комісії по розгляду актів.

Комісією було прийнято рішення, оформлене протоколом № 0015 про визначення та нарахування вартості обсягу електроенергії не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил, відповідно до п. п. 3.1.6 та 3.5 "Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією", затверджено постановою НКРЕ від 04 травня 2006 року за № 562 (z0782-06) із змінами та доповненнями, яка відповідно до розрахунку склала 26 576, 70 грн.

Протягом останніх трьох років технічна перевірка засобу обліку в ОСОБА_4, не проводилася, тому, на підставі п. 3.3 Методики, відповідачу зроблено перерахунок за користування електричною енергією за три роки, тобто з 23 липня 2013 року по день усунення порушення 23 липня 2016 року.

Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, статтями 24- 27 Закону України "Про електроенергетику", Правилами та Методикою.

За положеннями статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Відповідно до пункту 48 Правил споживач несе відповідальність згідно із законодавством за порушення правил користування електричною енергією; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Згідно з пунктом 53 Правил у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів.

Пунктами 4, 5 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2006 року № 122 (122-2006-п) , встановлено, що обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, визначається за величиною розрахункового споживання електричної енергії протягом періоду порушення на підставі акта виявлених порушень, складеного відповідно до Методики.

Розрахунок завданих енергопостачальнику збитків здійснюється: за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії; за кількістю днів з дня останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показів приладу обліку чи його технічної перевірки до дня усунення порушення (зокрема у разі виявлення представником енергопостачальника прихованої електропроводки, пристрою, що занижує покази приладу обліку, кількість днів обчислюється з дня останньої технічної перевірки і до дня усунення порушення, але не більше терміну позовної давності); за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується розмір збитків.

Відповідно до статей 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Апеляційним судом установлено, що відповідно до п. п. 12, 13 укладеного між сторонами договору позивач зобов'язаний проводити перевірку стану електроустановок, електропроводки, приладів обліку, контрольне зняття показників розрахункових приладів обліку не рідше одного разу на 6 місяців.

Пунктом 2.3 позивач зобов'язаний проводити планову повірку, ремонт і заміну приладів обліку в терміни, встановлені нормативно-технічними документами ( п. 15 ).

Також судом установлено, що ОСОБА_4 не проживає постійно у вказаному будинку, він зареєстрований АДРЕСА_2, останній раз повірку приладів обліку електроенергії у цьому будинку проводили у 2008 році.

За вказаних обставин висновок суду апеляційного суду про неправильність нарахування збитків у межах трьох років є обґрунтованим.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права при їх ухваленні та в основному зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, доказів виконання позивачем умов укладеного між сторонами договору, на спростування доводів апеляційного суду також не надано.