розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_8, треті особи: ОСОБА_7, Орган опіки та піклування Кам'яноярузької сільської ради Чугуївського району Харківської області, про визнання права власності та реальний виділ частини нерухомого майна, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Харківської області від 21 грудня 2015 року,

У листопаді 2014 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7, який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_8, про визнання права власності та реальний виділ частини нерухомого майна.

На обґрунтування вимог ОСОБА_6 посилалася на те, що 15 листопада 2001 року вона за договором купівлі-продажу придбала житловий будинок АДРЕСА_1 реєстровий номер 2166.

Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 18 серпня 2014 року визнано частково недійсним договір купівлі-продажу від 15 листопада 2001 року та право власності на 1/3 частину домоволодіння з надвірними будівлями визнано за неповнолітнім ОСОБА_8

У зв'язку із тим, що їй необхідно зареєструвати за собою права власності на частину будинку та у зв'язку із неприязними відносинами із її колишнім чоловіком ОСОБА_7 просила суд:

визнати за нею право власності на 2/3 частини домоволодіння АДРЕСА_1; виділити їй в натурі на її 2/3 частини у житловій будівлі АДРЕСА_1 приміщення 1, площею 3,5 кв. м, приміщення 1-2, площею 3,7 кв. м, приміщення 1-3, площею 8,7 кв. м, приміщення 1-4, площею 17,6 кв. м, приміщення 1-5, площею 8,7 кв. м у житловому будинку літ. "А-1" з прибудовами, загальною площею 42,2 кв. м, у тому числі житловою - 26,3 кв. м з обслуговуючими їх надвірними будівлями та спорудами: літню кухню літ. "Б", Ѕ частину сараю літ. "Д", сарай літ. "Д-1", вбиральню літ. "Е", водопровід літ. "К", хвіртку № 2, ворота № 3, частину огорожі № 4.

виділити в натурі ОСОБА_8, на його 1/3 частину у житловій будівлі АДРЕСА_1 приміщення 1-1, площею 3,8 кв. м, приміщення 1-7, площею 13,6 кв. м, приміщення 1-6, площею 11,8 кв. м у житловому будинку літ. "А-1" з прибудовами, загальною площею 29,2 кв. м, у тому числі житловою - 13,6 кв. м з обслуговуючими їх надвірними будівлями та спорудами: льох літ. "В", сарай літ. "Г", Ѕ частину сараю літ. "Д", сарай літ. "Д-2", хвіртку № 1, частину огорожі № 4, огорожу № 5.

Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 07 липня 2015 року позов ОСОБА_6 задоволено.

Визнано за ОСОБА_6 право власності на 2/3 частини домоволодіння АДРЕСА_1.

Виділено в натурі ОСОБА_6 на її 2/3 частини у домоволодінні АДРЕСА_1, у житловому будинку літ. "А-1" з прибудовами:

приміщення 1, площею 3,5 кв. м; приміщення 1-2, площею 3,7 кв. м; приміщення 1-3, площею 8,7 кв. м; приміщення 1-4, площею 17,6 кв. м; приміщення 1-5, площею 8,7 кв. м, загальною площею 42,2 кв. м, у т.ч. житловою - 26,3 кв. м;

із надвірних будівель та споруд: літню кухню літ. "Б"; Ѕ частину сараю літ. "Д"; сарай літ. "Д-1"; вбиральню літ. "Е"; водопровід літ. "К"; хвіртку № 2; ворота № 3; частину огорожі № 4, що відповідає її ідеальній частці - 2/3 частини домоволодіння.

Виділено в натурі ОСОБА_8 на його 1/3 частину у домоволодінні АДРЕСА_1 у житловому будинку літ. "А-1" з прибудовами:

приміщення 1-1, площею 3,8 кв. м; приміщення 1-7, площею 13,6 кв. м; приміщення 1-6, площею 11,8 кв. м, загальною площею 29,2 кв. м, у т.ч. житловою - 13,6 кв. м; із обслуговуючих надвірних будівель та споруд: льох літ. "В"; сарай літ. "Г"; Ѕ частину сараю літ. "Д"; сарай літ. "Д-2"; хвіртку № 1; частину огорожі № 4; огорожу № 5, що відповідає його ідеальній частці - 1/3 частини домоволодіння.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 21 грудня 2015 року рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 07 липня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 порушує питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції із залишенням в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.

Судом встановлено, що за договором купівлі-продажу від 15 листопада 2001 року ОСОБА_6 придбала домоволодіння АДРЕСА_1 на яке 30 листопада 2001 року за нею було зареєстроване право власності Чугуївським КП МБТІ, реєстровий № 219 (а.с. 5).

Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 18 серпня 2014 року вказаний договір купівлі-продажу визнано частково недійсним та визнано право власності на 1/3 частину домоволодіння за неповнолітнім ОСОБА_8

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Вирішуючи спір в частині позовних вимог про визнання за позивачем права власності на 2/3 частини зазначеного домоволодіння, суд апеляційної інстанції, встановивши, що її право власності ніким не оспорювалося та не порушувалося у розумінні ст. 392 ЦК України, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Як вбачається із матеріалів справи, спірний будинок складається із трьох житлових кімнат, кухні, приміщень під газ та тамбура.

Із висновку судової будівельно-технічної експертизи від 10 квітня 2015 року № 044 вбачається, що для виділу будинку в натурі можливий тільки один варіант.

- ОСОБА_6 на її 2/3 частини пропонувалося виділити: приміщення 1, площею 3,5 кв. м, приміщення 1-2, площею 3,7 кв. м, приміщення 1-3, площею 8,7 кв. м, приміщення 1-4, площею 17,6 кв. м, приміщення 1-5, площею 8,7 кв. м у житловому будинку літ. "А-1" з прибудовами, загальною площею 42,2 кв. м, у тому числі житловою - 26,3 кв. м з обслуговуючими їх надвірними будівлями та спорудами: літню кухню літ. "Б", Ѕ частину сараю літ. "Д", сарай літ. "Д-1", вбиральню літ. "Е", водопровід літ. "К", хвіртку № 2, ворота № 3, частину огорожі № 4, а всього загальною вартістю 43 964 грн.;

- ОСОБА_8 на його 1/3 частину приміщення 1-1, площею 3,8 кв. м, приміщення 1-7, площею 13,6 кв. м., приміщення 1-6, площею 11,8 кв. м. у житловому будинку літ. "А-1" з прибудовами, загальною площею 29,2 кв. м, у тому числі житловою - 13,6 кв. м з обслуговуючими їх надвірними будівлями та спорудами: льох літ. "В", сарай літ. "Г", Ѕ частину сараю літ. "Д", сарай літ. "Д-2", хвіртку № 1, частину огорожі № 4, огорожу № 5, а всього на загальну суму 21 982 грн.

По запропонованому варіанту № 1 необхідно виконати наступні переустаткування та переобладнання, а саме зачинити дверні отвори між приміщеннями 1-1 і 1-2,1-2 і 1-7,1-5 і 1-6,1-4 і 1-7. Дверні отвори між приміщеннями 1-5 і 1-6 та 1-4 і 1-7 зачинити ОСОБА_6, інші - ОСОБА_8

Співвласнику ОСОБА_8 між приміщеннями 1-1 і 1-7 обладнати дверний отвір; співвласнику ОСОБА_8 замість віконного отвору в приміщенні 1-1 обладнати дверний отвір для виходу на двір і прибудувати ганок; співвласнику ОСОБА_6 замість віконного отвору між приміщеннями 1-3 і 1-4 обладнати дверний отвір.

Співвласникам не чинити один одному перешкод при підключенні до існуючих комунікацій - газопроводу і водопроводу.

Опалення залишити у спільному користуванні співвласників.

Переобладнання виконувати за проектом, розробленим організацією, яка має ліцензію на виконання такого виду робіт. Проект підлягає погодженню з установами згідно із чинним законодавством.

Допитаний в суді апеляційної інстанції експерт ОСОБА_9 пояснила, що у зв'язку з неоднорідним матеріалом зовнішніх стін - стіни дерев'яні, обкладені цеглою, спираються на шлаколитий фундамент, тому інші варіанти виділу спірного будинку неможливі і запропонований варіант є єдиним.

Відповідно до ст. ст. 364, 367 ЦК України кожен із співвласників має право на виділ його частки майна, що є у спільній частковій власності в натурі або його поділ з дотриманням вимог ст. 183 ЦК України.

За відсутності згоди співвласників про поділ спільного майна це питання вирішується судом.

Виходячи з положень ст. ст. 183, 367 ЦК України виділ частки в натурі (поділ будинку) може мати місце за наявності технічної можливості виділення кожній із сторін відокремленої частини будинку із самостійним виходом (квартири), яка відповідає розміру їх часток у приватній власності. Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з урахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною у зв'язку з цим ідеальних часток і присудження грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.

Відповідно до ст. 152 ЖК УРСР виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об'єкта в експлуатацію не потребується.

Вирішуючи такі спори, суди з урахуванням вимог ст. 10 ЦПК України з метою всебічного і повного з'ясування обставин справи та забезпечення здійснення прав сторін повинні відповідно до заявлених вимог запропонувати сторонам подати або за їх клопотанням витребувати висновки органів державного архітектурно-будівельного контролю, пожежної і санітарної інспекцій тощо про допустимість пов'язаних із цим поділом переобладнань і перепланувань.

Суд апеляційної інстанції, встановивши, що згідно із висновком судової будівельно-технічної експертизи для виділу в натурі приміщень необхідно: замість віконного отвору обладнати дверний отвір для виходу на двір і прибудувати ганок, та здійснити підключення до існуючих комунікацій - газопроводу і водопроводу, переобладнання виконувати за проектом, розробленим організацією, яка має ліцензію на виконання такого виду робіт, а проект підлягає погодженню з установами згідно із чинним законодавством, правильно вважав, що переобладнання спірного будинку потребує отримання документів, що дають право на виконання вказаних робіт, а оскільки позивачем не надано передбачених законодавством дозволів від відповідних служб, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову про виділ в натурі частини нерухомого майна. При цьому, судом апеляційної інстанції надавався тривалий строк для надання відповідних дозволів.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що не відповідає вимогам ст. 335 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи скарги про неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права безпідставні.

Помилковість посилання суду апеляційної інстанції на положення ст. 152 ЖК УРСР в редакції, яка втратила чинність на момент ухвалення рішення, з огляду на те, що переобладнання спірного будинку потребує отримання документів, що дають право на його виконання, не може тягти за собою скасування оскаржуваного рішення.