розглянувши у судовому засіданні справу за клопотанням держави Україна в особі Міністерства юстиції України, боржник - підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Бі енд Пі Лтд" про надання дозволу на примусове виконання іноземного арбітражного рішення, за касаційною скаргою підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Бі енд Пі Лтд" на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 23 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 16 червня 2016 року,

У червні 2015 року заявник звернувся до суду із клопотанням про надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного центру з врегулювання інвестиційних спорів (МЦВІС) від 25 жовтня 2012 року у справі № ARB/08/11 за позовом "Bosh International, Inc." та підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Бі енд Пі Лтд" (далі - ПІІ у формі ТОВ "Бі енд Пі Лтд") до держави Україна щодо стягнення з ПІІ у формі ТОВ "Бі енд Пі Лтд" на користь держави Україна 150 000 доларів США та видачу виконавчого листа за цим рішенням.

Заявник посилався на те, що 25 жовтня 2012 року Міжнародним центром з врегулювання інвестиційних спорів (МЦВІС) було ухвалено рішення у справі № ARB/08/11 за позовом "Bosh International, Inc." та ПІІ у формі ТОВ "Бі енд Пі Лтд" до держави Україна, яким повністю відмовлено у задоволенні позовних вимог та визнано відсутність порушень державою Україна норм договору, укладеного 4 березня 1994 року між Україною та Сполученими Штатами Америки, про заохочення та взаємний захист інвестицій.

Відповідно до рішення, яке є остаточним, компанія "Bosh International, Inc." та ПІІ у формі ТОВ "Бі енд Пі Лтд" зобов'язані сплатити на користь держави Україна суму коштів у розмірі 150 000 доларів США.

Міністерство юстиції України неодноразово листами від 22 лютого 2013 року, 10 липня 2013 року та 21 жовтня 2014 року зверталося до боржників щодо виконання зазначеного рішення, однак останнє залишилося без виконання.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 23 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 16 червня 2016 року, клопотання задоволено частково. Дозволено примусове виконання на території України рішення Міжнародного центру з врегулювання інвестиційних спорів (МЦВІС) від 25 жовтня 2012 року у справі № АКВ/08/11 за позовом "Bosh International, Inc." та ПІІ у формі ТОВ "Бі енд Пі Лтд" до держави Україна в частині зобов'язання ПІІ у формі ТОВ "Бі енд Пі Лтд", відповідно до якого з питань витрат зобов'язано ПІІ у формі ТОВ "Бі енд Пі Лтд" виплатити відповідачеві - державі Україна суму коштів у розмірі 150 000 доларів США, що становить 3 915 375 грн за офіційним курсом Національного банку України на день розгляду клопотання.

В іншій частині клопотання відмовлено.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні клопотання.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 390 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави; інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних чи господарських справ; іноземних чи міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Згідно з ч. 1 ст. 392 ЦПК України питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 393 ЦПК України клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається до суду безпосередньо стягувачем (його представником) або, відповідно до міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, іншою особою (її представником).

Статтею 396 ЦПК України передбачені підстави для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду.

Також вичерпний перелік підстав для відхилення клопотання міститься у ст. V Нью-Йоркської Конвенції.

Пунктом 2.1 ст. V цієї Конвенції визначено, що у визнанні і приведенні у виконання арбітражного рішення може бути відмовлено на прохання тієї сторони, проти якої воно спрямоване, тільки якщо ця сторона надасть компетентній владі за місцем, де проситься визнання і приведення у виконання, докази того, що рішення не стало обов'язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання було зупинено компетентною владою держави, в якій воно було постановлено чи закон якої було застосовано.

Відповідно до положень Конвенції кожна з Договірних держав визнає арбітражні рішення як обов'язкові та приводить їх до виконання у відповідності із процесуальними нормами тієї території, де запрошується визнання та виконання.

Статтею 81 Закону України "Про міжнародне приватне право" встановлено, що в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних справах у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.

Частиною 1 ст. 35 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" передбачено, що арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов'язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Міжнародним центром з врегулювання інвестиційних спорів (МЦВІС) було розглянуто справу № ARB/08/11 за позовом "Bosh International, Inc." та ПІІ у формі ТОВ "Бі енд Пі Лтд" до держави Україна. За результатами розгляду 25 жовтня 2012 року ухвалено рішення, яким відмовлено позивачам у задоволенні позовних вимог, а в частині вирішення питання про розподіл судових витрат зобов'язано позивачів виплатити відповідачеві суму коштів у розмірі 150 000 доларів США.

Рішення Міжнародного центру з врегулювання інвестиційних спорів (МЦВІС) є остаточним, набрало законної сили, що підтверджується завіреною Генеральним секретарем копією рішення. Правомірність ухваленого рішення боржниками не оспорювалась.

Задовольняючи частково клопотання держави Україна в особі Міністерства юстиції України, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, врахував вищезазначені вимоги законів та правильно виходив із того, що вказане клопотання містить прохання про надання дозволу на примусове виконання арбітражного рішення в частині, що стосується одного з боржників, який знаходиться на території України. У той же час суд мав не визначати, а лише перевіряти зміст того документа, який наданий стягувачем на підтвердження заборгованості боржника і на обґрунтування тієї частини рішення, що залишилась невиконаною, що і було зроблено судом. При цьому відомостей про виконання вказаного рішення представниками боржника не було надано. Також, керуючись положеннями ч. 8 ст. 395 ЦПК України, суд вірно визначив суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення клопотання держави Україна в особі Міністерства юстиції України про надання дозволу на примусове виконання іноземного арбітражного рішення, де боржником визнано ПІІ у формі ТОВ "Бі енд Пі Лтд".

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 342 ЦПК України, розглянувши касаційну скаргу на ухвалу суду, суд касаційної інстанції відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом прийнято ухвалу з додержанням вимог закону.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що ухвали судів першої та апеляційної інстанцій відповідають вимогам матеріального та процесуального права, а наведені в касаційній скарзі доводи заявника є необґрунтованими й правильність вищенаведених висновків судів не спростовують.