розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 24 червня 2016 року, ухвалу апеляційного суду Донецької області від 5 жовтня 2016 року,

У січні 2016 року публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі ПАТ "Промінвестбанк", банк) звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати недійсним договір купівлі-продажу будівель та споруд, а саме: будівлі підготувального формовочного відділення з навісом та площадкою літ "В-1", "В 1-1", "В2-1", "в", "І"; будівлі прохідної літ. "Ж-2", що розташовані по АДРЕСА_1, посвідченого нотаріально 23 листопада 2010 року.

Позов мотивовано тим, що спірна нерухомість обтяжена іпотекою відповідно до договору іпотеки, укладеного 18 січня 2008 року між банком та ОСОБА_4, у зв'язку з чим останній мав право укладати договір купівлі-продажу від 23 листопада 2010 року виключно з письмового дозволу іпотекодержателя, що передбачено п. 4.1.2 договору іпотеки та ч. 3 ст. 9 Закону України "Про іпотеку". Крім того, спірний договір укладений після набрання законної сили рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області выд 26 травня 2010 року у справі № 2-86/2010 про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором № 02/4-18 від 18 січня 2008 року, що робить неможливим виконання рішення суду у зв'язку з вибуттям предмету іпотеки з власності відповідача та порушує права позивача на задоволення своїх вимог.

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 24 червня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 5 жовтня 2016 року у задоволенні позову ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.

Згідно ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Колегією суддів встановлено та вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд дав належну оцінку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції. Належним чином перевірив встановлені судом фактичні обставини справи з урахуванням зібраних доказів та дійшов правильного висновку щодо відсутності правових підстав для його скасування.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 18 січня 2008 року між Акціонерним комерційний промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк", та ОСОБА_4 укладено договір іпотеки, згідно із яким цей договір забезпечує вимоги іпотекодаржателя, що випливають з кредитного договору від 18 січня 2008 року, укладеного між іпотекодержателем (банком) та ТОВ "Глазурит" (позичальником) (а.с. 7-10).

Відповідно до п. 1.2 договору іпотеки предметом іпотеки є нерухомість - будівлі та споруди, загальною площею 1 632,2 кв. м, що розташовані по АДРЕСА_1, які складаються з: літ. В-1, В1-1, В2-1, В, І будівля підготувального формовочного відділення з навісом та площадкою (з/бетон), загальною площею 1 568,4 кв. м, літ. Ж-2 - будівля прохідної (цегла), загальною площею 63,8 кв. м.

Відповідно до п. 4.1.2 договору іпотеки ОСОБА_4 зобов'язався не відчужувати предмет іпотеки у будь-якій спосіб та не обтяжувати його зобов'язаннями з боку третіх осіб (зокрема, не передавати його в оренду та не заставляти предмет іпотеки), крім випадків встановлених законом, за письмовою згодою іпотекодержателя. При отриманні такої згоди іпотекодавець зобов'язаний попереджати набувачів предмету іпотеки та осіб, за вимогами яких предмет іпотеки обтяжується зобов'язаннями, про наявність іпотеки згідно з цим договором і надавати іпотекодержателю документи (їх копії), що підтверджують здійснення такого попередження.

На підставі даного договору іпотеки 18 січня 2008 року приватним нотаріусом Костянтинівського міського нотаріального округу Щербініною Н.П. до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна внесено заборону на нерухоме майно за № 6424703 (а.с.94).

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 26 травня 2010 року, яке набрало чинності 5 червня 2010 року, задоволено позовні вимоги ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 13 червня 2007 року звернуто стягнення на майно, яке є предметом іпотеки згідно з договором іпотеки, укладеним з ОСОБА_4 від 18 січня 2008 року, яким в іпотеку були передані: будівлі та споруди, загальною площею 1 632,2 кв.м, що розташовані по АДРЕСА_1, які складаються з: літ. В-1, В1-1, В2-1, в, І - будівля підготуватьного формовочного відділення з навісом та площадкою (з/бетон), загальною площею 1 568,4 кв.м, літ. Ж-2 - будівля прохідної (цегла), загальною площею 63,8 кв.м.

Відомостей про стан виконання даного судового рішення представником позивача суду першої інстанції не було надано.

6 вересня 2010 року приватним нотаріусом Костянтинівського міського нотаріального округу Щербініною Н.П. внесено зміни до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, а саме: на підставі заяви ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" № 02-17 від 30 серпня 2010 року вилучено обтяження, накладене за договором іпотеки від 18 січня 2008 року на вказані будівлі та споруди (а.с. 94).

23 листопада 2010 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу будівель та споруд, за яким ОСОБА_4 передав, а ОСОБА_5 прийняв у власність вказані вище будівлі та споруди, (а. с. 5)

Право приватної власності ОСОБА_5 на будівлі та споруди: будівлю підготувального формовочного відділення з навісом та площадкою літ. В-1, В1-1, В2-1, в, І; будівлю прохідної літ. Ж-2, загальною площею за журналом зовнішніх обмірів - 1 680,9 кв. м, а за журналом внутрішніх обмірів - 1 632,2 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1 серпня 2012 року (а. с. 59).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд правильно виходив з того, що на день укладення між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 спірного договору купівлі-продажу, а саме станом на 23 листопада 2010 року у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна був наявний запис про вилучення обтяження на підставі заяви банку № 02-17 від 30 серпня 2010 року, а тому підстав для визнання даного договору купівлі-продажу недійсним не вбачається.

Запис заборони відчуження спірного нерухомого майна та відповідно вилучення запису про його обтяження іпотекою з Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна та з Державного реєстру іпотек були вилучені 6 вересня 2010 року за заявою банку (а.с. 94, 95).

В ході апеляційного розгляду справи, на запит апеляційного суду Донецьким обласним архівом були надані документи щодо вилучення відповідних записів з реєстрів. Згідно заяви про вилучення запису з Державного реєстру іпотек та про зняття обтяження, яка була подана керуючим філіалу відділення банку в м. Костянтинівка 30 серпня 2010 року вих. № 08/7-02-861, ПАТ "Промінвестбанк" просив зняти обтяження об'єктів нерухомості, що були предметом іпотеки, у зв'язку з частковим погашенням боргу за кредитним договором № 02/1-17 від 18 січня 2008 року, укладеним між банком та ТОВ "Глазуріт".

6 вересня 2010 року керуючим відділення підписані повідомлення про виключення з Державного реєстру іпотек з вхідним номером повідомлення 200/02-32 та про вилучення обтяження об'єкта нерухомого майна з вхідним номером повідомлення 199/02-32. При цьому керуючий компанією діяв в межах повноважень, визначених довіреністю від 12 жовтня 2009 року.

Вилучення запису 6424703 з Єдиного реєстру заборона відчуження об'єктів нерухомого майна та запису 6424729 з Державного реєстру іпотек підтверджені відповідними витягами з цих реєстрів.

Встановивши вказані обставини суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків, що вилучення з реєстрів відповідних записів щодо обтяження дало відповідачу право провести відчуження вказаного об'єктів нерухомості без згоди банку.

За таких обставин, суди дійшли обґрунтованих висновків щодо відсутності правових підстав для визнання оспорюваного договору купівлі-продажу недійсним.

При вирішенні даної справи судом першої інстанції, з висновками якого обґрунтовано погодився апеляційний суд, правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків судів, обґрунтовано викладених в мотивувальних частинах оскаржуваних рішень.

За таких обставин, правові підстави для скасування оскаржуваних рішень місцевого та апеляційного судів відсутні.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" відхилити.

Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 24 червня 2016 року, ухвалу апеляційного суду Донецької області від 05 жовтня 2016 року залишити без змін.