розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариств "Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" про визнання поруки припиненою, за касаційною скаргою ОСОБА_5 в особі представника ОСОБА_6 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 30 травня 2016 року, ухвалу апеляційного суду м. Києва від 9 листопада 2016 року,

У квітні 2015 року публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ "КБ "Надра", банк) звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 солідарно на його користь заборгованість за кредитним договором від 12 лютого 2008 року в розмірі 58 340,38 доларів США та 150 326 гривень 33 копійки.

Позов мотивовано тим, що 12 лютого 2008 року між ПАТ "Комерційний банк "Надра" та ОСОБА_4 укладено кредитний договір, згідно умов якого банк надав позичальнику на умовах забезпеченості, повернення та платності грошові кошти (кредит) в доларах США з метою придбання цінних паперів на загальну суму 91 456,25 доларів США, із розрахунку 12,99 % на рік строком з 12 лютого 2008 року по 12 лютого 2033 року.

Відповідно до договору поруки до кредитного договору, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зобов'язалися відповідати перед позивачем як солідарні боржники. Банк виконав зобов'язання за договором, надавши кредит, що підтверджується меморіальним ордером.

Відповідач порушив свої зобов'язання за кредитним договором та станом на 8 січня 2015 року заборгованість становить 68 005,28 доларів США, з яких: 52 523,32 доларів США - непогашений кредит; 5 817,06 доларів США - заборгованість за відсотками; 519,27 доларів США - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 9 145.63 доларів США - штраф. Відповідно до курсу НБУ станом на 08 січня 2015 року курс складає 1 575,56 грн за 100 доларів США, загальна заборгованість становить 850 410,89 грн, в тому числі 630 279 гривень 84 копійки непогашений кредит; 69 804 гривень 72 копійки - заборгованість за відсотками; 6 231 гривня 24 копійки - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 144 095 гривень 09 копійок - штраф.

ОСОБА_5 подала зустрічний позов про визнання поруки припиненою, згідно якого просила визнати припиненою поруку ОСОБА_5 за договором поруки від 12 лютого 2008 року, укладеного між ВАТ КБ "НАДРА" та нею.

Зустрічний позов мотивовано тим, що внесенням змін до кредитного договору від 25 січня 2012 року запроваджено новий вид неустойки у виді штрафу у розмірі 3% від суми фактичної заборгованості за кредитом та нарахованим процентам за порушення зобов'язання позичальника щодо своєчасного та повного повернення кредиту та відсотків. При цьому з ОСОБА_5 як з поручителем додаткових договорів не укладалось. Зазначене свідчить про збільшення обсягу відповідальності поручителя у порівнянні із забезпеченим ним основним кредитним договором від 12 лютого 2008 року без її повідомлення та згоди. ОСОБА_5 вважає, що вказані обставини є підставою для припинення поруки.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 30 травня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 9 липня 2016 року, позов ПАТ "КБ "Надра" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ "КБ "Надра" заборгованість за кредитним договором: по кредиту в розмірі 52523,32 доларів США; заборгованість за відсотками в розмірі 5817,06 доларів США, пені 6231,24 грн., штрафу 91918,98 грн. У задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави 6890,00 грн судового збору.

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ПАТ "КБ "Надра" про визнання поруки припиненою задоволено. Визнано припиненою поруку ОСОБА_5 за договором поруки від 12 лютого 2008 року, укладеного між ВАТ КБ "Надра" та ОСОБА_5

ОСОБА_5 в особі представника, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог банку про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_4 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права просить їх скасувати в оскаржуваній частині з направленням справи в частині цих вимог на новий розгляд до місцевого суду.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.

Згідно ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Колегією суддів встановлено та вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд дав належну оцінку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції. Належним чином перевірив встановлені судом фактичні обставини справи з урахуванням зібраних доказів та дійшов правильного висновку щодо відсутності правових підстав для його скасування.

Згідно наданих банком розрахунків, яким суд першої інстанції дав належну оцінку, заборгованість за укладеним сторонами кредитним договором станом 8 січня 2015 року становить 64693,69 доларів США, з яких: 52 523,32 доларів США - непогашений кредит; 5 817,06 доларів США - заборгованість за відсотками; 519,27 доларів США - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 5834,04 доларів США - штраф за порушення п.4.2 додаткової угоди у розмірі 3%. Відповідно до курсу НБУ станом на 8 січня 2015 року 1 575,56 грн за 100 доларів США, загальна заборгованість становить 850 410,89 грн, в тому числі 630 279,84 грн, - непогашений кредит: 69 804.72 грн, - заборгованість за відсотками: 6 231,24 - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 144 095,09 грн - штраф (т.2 а.с. 28- 30).

При цьому, в ході розгляду справи відповідачіправильності вказаних розрахунків не спростували.

Встановивши, що кредитний договір між сторонами укладено 12 лютого 2008 року і на час укладення цього кредитного договору Закон України "Про захист прав споживачів" (1023-12) не передбачав заборони на надання споживчих кредитів в іноземній валюті, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, відповідно до ст. 533 ЦК України про стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідача ОСОБА_4 на користь банку в іноземній валюті.

Задовольняючи вимоги зустрічного позову, суд першої інстанції, з висновками якого обґрунтовано погодився апеляційний суд, дав належну оцінку умовам укладеного кредитного договору, зокрема п.4.3 додаткової угоди 1 до цього договору, яким передбачено, що у разі невиконання позичальником обов'язків, визначених договором протягом більше ніж 90 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та відповідно позичальник зобов'язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (т.1 а.с, 120).

Встановивши, що вимог до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, а саме до 25 грудня 2014 року позивач не пред'явив, суд першої інстанції, з висновками якого обґрунтовано погодився апеляційний суд дійшов вірного висновку про припинення поруки ОСОБА_5 та наявність правових підстав для стягнення заборгованості по кредитному договору лише з основного боржника.

При вирішенні даної справи судами першої та апеляційної інстанцій правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків судів, обґрунтовано викладених в мотивувальних частинах оскаржуваних рішень.

За таких обставин, правові підстави для скасування оскаржуваних рішень місцевого та апеляційного судів відсутні.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 30 травня 2016 року, ухвалу апеляційного суду м. Києва від 9 листопада 2016 року залишити без змін.