Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2017 року
м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого
Кузнєцова В.О.,
суддів:
Євтушенко О.І., Карпенко С.О., Леванчука А.О., Мостової Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання права особистої приватної власності та поділ спільного майна подружжя, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Вінницької області від 30 березня 2016 року та касаційною скаргою ОСОБА_7 на заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07 липня 2015 року та рішення апеляційного суду Вінницької області від 30 березня 2016 року,
в с т а н о в и л а:
У травні 2014 року ОСОБА_6 звернулася до суду з указаним позовом, у якому зазначала, що з 25 квітня 1998 року по 08 жовтня 2013 року вона перебувала із ОСОБА_7 у зареєстрованому шлюбі.
01 жовтня 1999 року на її ім'я був придбаний незакінчений будівництвом будинок готовністю 62 %, який розташований за адресою: АДРЕСА_6, за ціною 38 427 грн.
Значна частина грошових коштів, які були внесені як оплата за договором купівлі-продажу належала їй особисто, оскільки була отримана від продажу майна, яке належало їй до шлюбу, а саме - легкового автомобіля MITSUBISHI GALANT, 1991 року випуску. Отримані від продажу даного автомобіля її особисті кошти у сумі 7500 доларів США, що на той час становило 33 426 грн., були нею заощаджені і витрачені для придбання незакінченого будівництвом будинку. Вважає, що частка розміром 27/50, що становить 54 % будинку, є її особистою приватною власністю і поділу підлягати не може.
Крім того, квартира АДРЕСА_1 була придбана нею за договором купівлі-продажу від 02 листопада 2005 року за 375 000 грн. Оскільки наявних у неї коштів, необхідних для придбання квартири не вистачало, 01 листопада 2005 року вона позичила 30 000 доларів США у ОСОБА_8, витратила їх на придбання квартири вказаної квартири. Частина позичених нею у ОСОБА_8 коштів у сумі 25 000 доларів США були нею повернуті 25 серпня 2006 року з її особистих коштів, оскільки були отримані від продажу належних їй на праві особистої приватної власності 17/100 частини будинковолодіння АДРЕСА_5. Вказує на те, що з 375 000 грн., які були сплачені за квартиру АДРЕСА_1, 126 250 грн належали їй особисто, тому частка квартири, розмір якої відповідає зазначеній сумі, а саме 1/3 частини, належить їй на праві особистої приватної власності.
З урахуванням наведеного позивач визначила обсяг спільно нажитого з відповідачем майна, яке складається із: 23/50 частини будинку по АДРЕСА_6 вартістю 921 511 грн 60 коп.; 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 вартістю 1 335 937 грн 30 коп.; квартири АДРЕСА_2 вартістю 892 370 грн.; квартири АДРЕСА_3 вартістю 1 436 743 грн.; квартири АДРЕСА_4 вартістю 972 379 грн.; автомобіля NISSAN Patrol GR TD, 2001 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, вартістю 423 500 грн.; автомобіля NISSAN Mikra, 2010 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, вартістю 154 000 грн.; грошових коштів, які виплачені ОСОБА_7 як викупна сума при достроковому припиненні договорів довгострокового страхування життя за полісами № № 100002074, 100010181 в загальному розмірі 22 853 грн.; грошових коштів, які на час припинення шлюбу зберігались на рахунках ОСОБА_7 у ПАТ КБ "ПриватБанк" у загальному розмірі 50 629 грн 36 коп., а всього майна на загальну суму 6 209 923 грн 20 коп.
Посилаючись на зазначені обставини та з урахуванням уточнень позовних вимог, ОСОБА_6 просила суд визнати за нею право особистої приватної власності на 27/50 частини будинку по АДРЕСА_6 та на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1.
Також просила поділити спільне майно подружжя, визнавши за нею право особистої приватної власності на наступне майно: 23/50 частини будинку по АДРЕСА_6 вартістю 921 511 грн 60 коп.; 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 вартістю 1 335 937 грн 30 коп.; квартиру АДРЕСА_2 вартістю 892 370 грн.; автомобіль NISSAN Mikra, 2010 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_3, вартістю 154 000 грн., всього майна на загальну суму 3 303 818 грн 90 коп.
За ОСОБА_7 просила визнати право особистої приватної власності на наступне майно: квартиру АДРЕСА_4 вартістю 972 379 грн.; квартиру АДРЕСА_3 вартістю 1 436 743 грн.; автомобіль NISSAN Patrol GR TD, 2001 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_4, вартістю 423 500 грн.; грошові кошти, які виплачені ОСОБА_7 як викупна сума при достроковому припиненні договорів довгострокового страхування життя за полісами № № 100002074, 100010181 у загальному розмірі 22 853 грн.; грошові кошти, які на час припинення їх шлюбу зберігались на рахунках у ПАТ КБ "ПриватБанк" в загальному розмірі 50 629 грн 36 коп., всього майна на загальну суму 2 906 104 грн 30 коп.
Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 07 липня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено.
Визнано за ОСОБА_6 право особистої приватної власності на 27/50 частини будинку по АДРЕСА_6 та на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1.
Поділено майно, яке належить ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на праві спільної сумісної власності, наступним чином, а саме:
визнано за ОСОБА_6 право особистої приватної власності на наступне майно: 23/50 частини будинку по АДРЕСА_6 у м. Вінниці; 2/3 частини квартири АДРЕСА_1; квартиру АДРЕСА_2; автомобіль NISSAN Mikra, 2010 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_3;
визнано за ОСОБА_7 право особистої приватної власності на наступне майно: квартири АДРЕСА_7; автомобіль NISSAN Patrol GR TD, 2001 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_4; грошові кошти, які виплачені ОСОБА_7 як викупна сума при достроковому припиненні договорів довгострокового страхування життя за полісами № № 100002074, 100010181 у загальному розмірі 22 853 грн.; грошові кошти, які на час припинення шлюбу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зберігались на рахунках у ПАТ КБ "ПриватБанк" у загальному розмірі 50 629 грн 36 коп.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 30 березня 2016 року рішення суду першої інстанції в частині визнання за ОСОБА_6 право особистої приватної власності на 27/50 частини будинку по АДРЕСА_6 та на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 та в частині визнання за ОСОБА_6 права особистої приватної власності на 23/50 частини будинку по АДРЕСА_6 та на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення.
Визнано за ОСОБА_6 право особистої приватної власності на житловий будинок по АДРЕСА_6.
Визнано за ОСОБА_7 право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині визнання права особистої приватної власності за ОСОБА_6 на будинок по АДРЕСА_6 та квартиру АДРЕСА_2, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати оскаржуване рішення апеляційного суду в частині скасування рішення суду першої інстанції із залишенням у цій частині в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свої доводи порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга ОСОБА_6 підлягає задоволенню, а касаційна скарга ОСОБА_7 - частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами встановлено, що з 25 квітня 1998 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 08 жовтня 2013 року було розірвано.
У шлюбі у сторін народилось двоє дітей - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Згідно із договором купівлі-продажу від 01 жовтня 1999 року на ім'я ОСОБА_6 був придбаний незакінчений будівництвом будинок готовністю 62 %, який розташований за адресою: АДРЕСА_6 за ціною 38 427 грн., на який 11 серпня 2001 року остання отримала свідоцтво про право приватної власності.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 02 листопада 2005 року на ім'я ОСОБА_6 за 375 000 грн була придбана квартира АДРЕСА_1.
На підставі договору купівлі-продажу від 29 жовтня 2004 року на ім'я ОСОБА_6 за 150 000 грн була придбана квартира АДРЕСА_2.
12 серпня 2010 року на ім'я ОСОБА_7 було видані свідоцтва про право власності на квартири АДРЕСА_7
Згідно із листами № 0110 - SUR та № 0114 - SUR від 26 серпня 2014 року, які були надіслані ПрАТ "МетЛайф" на ім'я ОСОБА_7, дії договорів довгострокового страхування життя за полісами №№ 100002074, 100010181 були достроково припинені, а ОСОБА_7 здійснена виплата викупної суми в загальному розмірі 22 853 грн.
Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію ТЗ НОМЕР_7 ОСОБА_7 є власником автомобіля марки NISSAN Patrol GR TD, 2001 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_8, а згідно зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 ОСОБА_6 є власником легкового автомобіля NISSAN Mikra, 2010 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2.
Висновком НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області від 06 квітня 2015 року № 54 визначено ринкову вартість майна: житловий будинок по АДРЕСА_6 загальною площею 387,3 кв. м з урахуванням земельної ділянки та земельних поліпшень вартістю 4 877 342 грн.; однокімнатна квартира АДРЕСА_1 загальною площею 49,1 кв. м вартістю 2 003 906 грн.; двокімнатна квартира АДРЕСА_2 загальною площею 46,7 кв. м вартістю 892 370 грн.; двокімнатна квартира АДРЕСА_3 загальною площею 71,9 кв. м вартістю 1 436 745 грн.; однокімнатна квартира АДРЕСА_4 загальною площею 50 кв. м вартістю 972 379 грн.; однокімнатна квартира АДРЕСА_4 з урахуванням самочинно перепланованих приміщень загальною площею 69,8 кв. м вартістю 1 357 441 грн.
Згідно із ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.
Статтею 70 СК України передбачено, що в разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно з технічним паспортом від 28 травня 2015 року домоволодіння по АДРЕСА_6 розташоване на земельній ділянці загальною площею 0,1374 га, з яких 0,0073 га перебуває у постійному користуванні ОСОБА_6 згідно із державним актом на право постійного користування землею від 13 листопада 2001 року. Інша частина земельної ділянки належить ОСОБА_6 на підставі державного акта на право приватної власності на землю, який був виданий 04 квітня 2000 року у порядку безоплатної приватизації та на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку, який був виданий 24 листопада 2005 року взамін договору дарування від 29 грудня 2004 року № 4780.
Відповідно до звіту про експертну грошову оцінку, який складений Вінницькою торгово-промисловою палатою 21 травня 2015 року, експертна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,1000 га по АДРЕСА_6 складає 2 166 082 грн., а земельної ділянки площею 0,0301 га по АДРЕСА_7 - 707 974 грн.
Вирішуючи спір по суті та визначаючи вартість спірного домоволодіння, суд першої інстанції правильно виходив із того, що оскільки земельні ділянки площею 0,1000 га та 0,0301 га, на яких розташоване спірне домоволодіння АДРЕСА_6, належать ОСОБА_6 на праві особистою приватної власності, то для визначення вартості спірного будинку та його поділу вартість цих земельних ділянок має бути віднята від вартості усього домоволодіння. Тобто, вартість 23/50 частини будинковолодіння, які належать колишньому подружжю ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності та які підлягають поділу між ними, становить 921 511 грн 60 коп.
Визнаючи вартість спірного домоволодіння разом із вартістю земельної ділянки, апеляційний суд зазначеного не врахував, внаслідок чого неправильно визначив обсяг спільного сумісного майна подружжя та його вартість.
Визнаючи за ОСОБА_6 особистою приватною власністю 27/50 частини, що становить 54 %, будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_6, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем 05 вересня 1998 року знятий з обліку автомобіль MITSUBISHI GALANT, 1991 року випуску, кузов № НОМЕР_5 та реалізований нею за 7500 доларів США, а отримані від продажу автомобіля особисті кошти ОСОБА_6 були витрачені як оплата за договором купівлі-продажу від 01 жовтня 1999 року незакінченого будівництвом будинку готовністю 62 %, який розташований за адресою: АДРЕСА_6.
Визнаючи за ОСОБА_6 особистою приватною власністю 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, суд першої інстанції виходив із того, що з 375 000 грн., які були сплачені позивачем за вказану квартиру, 126 250 грн (що становить 1/3 частини) належали останній особисто, оскільки 01 листопада 2005 року були отримані нею у позику від ОСОБА_8 та повернуті нею від продажу належної їй 17/100 частини домоволодіння АДРЕСА_5
ОСОБА_7 на спростування наведеного не надав у розумінні приписів ст. ст. 10, 60 ЦПК України належних доказів, які б спростовували зазначені ОСОБА_6 обставини щодо придбання нею частини спірного майна за особисті кошти.
Суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини справи, характер спірних правовідносин та норму права, яка їх регулює, правильно встановив обсяг спільного сумісного майна подружжя, його вартість та здійснив його поділ з дотриманням вимог чинного законодавства.
Оскільки судові рішення в частині вирішення спору про поділ автомобілів NISSAN Mikra, 2010 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2; NISSAN Patrol GR TD, 2001 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_8; квартир АДРЕСА_7; страхових платежів та коштів, розміщених на рахунках у ПАТ КБ "ПриватБанк", ніким не оскаржуються, тому у цій частині на предмет законності та обґрунтованості судом касаційної інстанції не переглядаються.
Відповідно до ст. 339 ЦПК України, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.
З огляду на таке рішення апеляційного суду Вінницької області від 30 березня 2016 року підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07 липня 2015 року.
Керуючись ст. ст. 335, 336, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити, а касаційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду Вінницької області від 30 березня 2016 року скасувати, заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07 липня 2015 року залишити в силі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді:
В.О. Кузнєцов
О.І. Євтушенко
С.О. Карпенко
А.О. Леванчук
Г.І. Мостова