розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про поділ домоволодіння, за касаційною скаргою ОСОБА_7 на рішення апеляційного суду Закарпатської області від 17 грудня 2015 року,

У листопаді 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про поділ домоволодіння.

На обґрунтування вимог ОСОБА_6 посилався на те, що йому та ОСОБА_7 на праві спільної часткової власності належить по Ѕ житлового будинку АДРЕСА_1.

Мирно поділити будинок вони не можуть, у зв'язку із чим позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд провести поділ житлового будинку АДРЕСА_1 відповідно до ідеальних частин по Ѕ.

Виділити йому в натурі в цокольному поверсі приміщення під № 1, 5 та 6, на першому поверсі приміщення 1, 2, 6, 7, 8, 9.

Виділити ОСОБА_7 в натурі в цокольному поверсі приміщення під № 2, 3 та 4, на першому поверсі приміщення 3, 4, 5, йому провести наступні перепланування: об'єднати житлову кімнату під № 7 та кладову № 6, улаштувати кухню та кладову в приміщенні під літерою 5 шляхом поділу за допомогою перегородок відповідно до план-схеми 3, ОСОБА_7 улаштувати сходовий вузол в приміщенні під літ "ІІІ" цокольного поверху та сходи які вестимуть на перший поверх в приміщення під літерою 4, улаштувати перегородку в кухні під літ. 2.

Виділити йому гараж позначений під літ "В", виділити ОСОБА_7 гараж позначений під літ "Б", стягнути з ОСОБА_7 на його користь 7 268 грн 68 коп. компенсації різниці у житловій площі, припинити право спільної часткової власності сторін на домоволодіння № АДРЕСА_1 та стягнути з відповідача на його користь 1 799 грн 12 коп. оплачених витрат на проведення судово-будівельно-технічної експертизи.

Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 05 грудня 2014 року позов ОСОБА_6 задоволено.

Виділено ОСОБА_6 в натурі в цокольному поверсі приміщення під № 1, 5 та 7, на першому поверсі приміщення 2-1 (8,53 кв. м), 2-2 (2,43 кв. м), 9 (1,32 кв. м), 8 (7,33 кв. м), 1 (10,72 кв. м), 7 (17,6 кв. м) згідно з планом-схемою № 3 до висновку експерта, яка є невід'ємною частиною рішення суду.

Виділено ОСОБА_6 гараж під літерою "В" вартістю 16 813 грн 88 коп. (план-схема № 2 до висновку експерта).

Стягнуто із ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 7 268 грн 68 коп. компенсації різниці у житловій площі.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Додатковим рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 08 червня 2015 року резолютивну частину рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 05 грудня 2014 року доповнено, визнано за ОСОБА_6 право власності на Ѕ частину житлового будинку № АДРЕСА_1.

Визнано за ОСОБА_7 право приватної власності на Ѕ житлового будинку АДРЕСА_1.

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 17 грудня 2015 року рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 05 грудня 2014 року та додаткове рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 08 червня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову.

Проведено поділ будинковолодіння між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а саме житлового будинку № АДРЕСА_1 під літерою "А", гаража під літерою "Б", гаража під літерою "В", на дві окремі ізольовані частини.

ОСОБА_6 виділено наступні приміщення:

на цокольному поверсі: підвальне приміщення під літерою "І"; підвальне приміщення під літерою "V"; підвальне приміщення під літерою "VI";

на першому поверсі: коридор під літерою "1"; кухню під літерою "2"; кладову під літерою "6"; житлову кімнату під літерою "7"; сходову клітку під літерою "8"; площадку під літерою "9";

ОСОБА_7 виділено наступні приміщення:

на цокольному поверсі: гараж під літерою "II"; підвальне приміщення під літерою "III"; підвальне приміщення під літерою "IV";

на першому поверсі: житлову кімнату під літерою "З"; житлову кімнату під літерою "4"; житлову кімнату під літерою "5";

ОСОБА_6 для забезпечення необхідної мінімальної площі житлової кімнати, яка згідно із норм пункту 2.24 ДБН В.2.2-15-2005 повинна бути не менше за 15 кв. м, об'єднати житлову кімнату під літерою "7" та кладову під літерою "6";

ОСОБА_6 улаштувати кухню та кладову в приміщенні під літерою "5" шляхом поділу його за допомогою перегородок, які слід улаштувати на відстані 1 м від розділяючої стіни та 2,43 м - від зовнішньої, як це зображено на план-схемі № 3, що додається в додатку 3 до висновку;

ОСОБА_7 улаштувати сходовий вузол в приміщенні під літ. "III" цокольного поверху, які вестимуть на перший поверх в приміщення під літерою "4", яке в свою чергу буде використовуватись, як коридор.

ОСОБА_7 улаштувати перегородку в кухні під літерою "2", тим самим виокремивши в ньому приміщення для кладової.

Загальна площа житлового будинку із урахуванням зазначених вище перепланувань до виділення ОСОБА_6 становить 85, 64 кв. м, а ОСОБА_7 - 97, 77 кв. м.

ОСОБА_6 виділено гараж, який на план-схемі № 2, що додається в Додатку 2 до висновку експерта від 23 вересня 2014 року № 137/09-14 визначено під літерою "В".

ОСОБА_7 виділено гараж, який на план-схемі № 2, що додається в Додатку 2 до висновку експерта від 23 вересня 2014 року № 137/09-14 визначено під літерою "Б".

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 компенсацію у сумі 7 267 грн 68 коп.

Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на будинковолодіння АДРЕСА_1. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_7 порушує питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову, мотивуючи свою вимогу порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на праві спільної часткової власності належить по Ѕ частини будинку № АДРЕСА_1, який вони набули за час шлюбу.

Оскільки між сторонами не досягнуто згоди щодо поділу вказаного домоволодіння, у них виникла необхідність у поділі в натурі даного будинку.

Відповідно до висновку експерта від 23 вересня 2014 року № 137/09-14 розподіл будинку є можливим з зазначенням варіанту поділу майна, а саме:

Стороні-1 пропонується виділити наступні приміщення:

в цокольному поверсі: підвальне приміщення під літерою "І"; підвальне приміщення під літерою "V"; підвальне приміщення під літерою "VI";

в першому поверсі: коридор під літерою "1"; кухня під літерою "2"; кладова під літерою "6"; житлова кімната під літерою "7"; сходова клітка під літерою "8"; площадка під літерою "9"

Стороні-2 пропонується виділити наступні приміщення:

в цокольному поверсі: гараж під літерою "II"; підвальне приміщення під літерою "III"; підвальне приміщення під літерою "IV";

в першому поверсі: житлова кімната під літерою "З"; житлова кімната під літерою "4"; житлова кімната під літерою "5".

Для забезпечення комфортних умов проживання в частині набору функціональних приміщень, які не будуть гіршими, аніж існуючі, для кожної із сторін необхідно здійснити наступні перепланування:

1) Стороні-1, для забезпечення необхідної мінімальної площі житлової кімнати, яка згідно із норм пункту 2.24 ДБН В.2.2-15-2005 повинна бути не менше за 15 кв. м, пропонується об'єднати житлову кімнату під літерою "7" та кладову під літерою "6".

2) Стороні-1 необхідно улаштувати кухню та кладову в приміщенні під літерою "5" шляхом поділу його за допомогою за допомогою перегородок, які слід улаштувати на відстані 1 м від розділяючої стіни та 2,43 м - від зовнішньої, як це зображено на план-схемі № 3, що додається в додатку 3 до даного Висновку.

3) Стороні-2 необхідно улаштувати сходовий вузол в приміщенні під літерою "III" цокольного поверху. Тут пропонується улаштувати сходи, які вестимуть на перший поверх в приміщення під літерою "4", яке в свою чергу буде використовуватись, як коридор.

4) Стороні-2 необхідно улаштувати перегородку в кухні під літерою "2", тим самим виокремивши в ньому приміщення для кладової.

Загальна площа житлового будинку із урахуванням зазначених вище перепланувань, що пропонується до виділення Стороні-1 становить 85,64 кв. м, а Стороні-2 - 97,77 кв. м.

Стосовно гаражів, то Стороні-1, якій виділяється менша частка житлового будинку, пропонується виділити гараж більшою площею, тобто гараж, який на план-схемі № 2, що додається в Додатку 2 до даного Висновку, позначено під літерою "В", а Стороні-2 пропонується виділити гараж меншою площею, тобто гараж, який на цій план-схемі позначено під літерою "Б".

Враховуючи те, що площа житлового будинку, яка виділяється кожній з сторін є не однаковою, а також беручи до уваги те, що кожній із сторін виділяється окрема будівля гаражу, вартість яких є різною, є необхідним врахувати компенсацію. Таку компенсацію належить буде сплатити Стороні-2 для Сторони-1 у сумі 7 267 грн 68 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Норми ст. ст. 363, 367 ЦК України регулюють правовідносини учасників спільної часткової власності щодо виділу частки майна або його поділу.

Зазначеними нормами передбачено, що поділ (виділ частки) майна, що є об'єктом спільної часткової власності, в натурі між співвласниками припиняє право спільної часткової власності щодо цих співвласників.

Виходячи із змісту цих норм, поділ (виділ частки) є можливим якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку самостійним виходом, що виключає можливість залишення у спільному користуванні співвласників будь-яких приміщень будинку.

Відповідно до ст. 152 ЖК УРСР виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об'єкта в експлуатацію не потребується.

У спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з урахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилася.

У справі, яка переглядається, суд апеляційної інстанції, отримавши висновок будівельно-технічної експертизи щодо можливого варіанту поділу домоволодіння, який вимагає певних перепланувань та переобладнань (без втручання в несучі конструкції та інженерні системи загального користування), виконання яких не потребує узгодження з компетентними органами і отримання документів, що дають право на їх виконання, правильно вважав за можливе здійснити поділ будинку відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що не відповідає вимогам ст. 335 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи скарги про неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права безпідставні.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про необхідність відхилення касаційної скарги і залишення рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,