розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства "Дніпропетровськгаз", третя особа: ОСОБА_5 про захист прав споживачів, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Дніпропетровськгаз" на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 серпня 2016 року, ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2016 року,

У листопаді 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, вимоги якого уточнив в ходы розгляду справи та просив зобов'язати відповідача внести до договору № 71692 від 18 січня 2006 року на газопостачання будинку АДРЕСА_1 відмітку про письмову згоду ОСОБА_5 на його укладення; усунути перешкоди у користуванні споживачами послугами шляхом зобов'язання відповідача за свої кошти і своїми силами підключити житловий будинок АДРЕСА_2 до газопостачання та поновити надання послуг з газопостачання; стягнути з відповідача завдані збитки у розмірі 36919 грн, завдану моральну шкоду в сумі 50000 грн та судові витрати і вартість експертизи у розмірі 2250,24 грн.

Позов мотивовано тим, що 18 січня 2006 року позивач уклав договір з ПАТ "Дніпропетровськгаз" за № 71692 на газопостачання будинку АДРЕСА_1, який належить йому і ОСОБА_5 на праві спільної часткової власності.

27 березня 2015 року в будинку працівниками Дніпродзержинського управління по експлуатації газового господарства був відключений газ, і складений акт № 71692 від 27 березня 2015 року, згідно якого причиною припинення газопостачання стало наявність заборгованості з оплати за газ в сумі 35461,13 грн.

Позивач вважає, що відключення газу та нарахування йому боргу є безпідставними, а неправомірними діями відповідача йому завдано моральної шкоди. Завдані йому моральні страждання він оцінює в сумі 50000 грн.

Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 18 серпня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2016 року, позов задоволено частково. Зобов'язано публічне акціонерне товариство "Дніпропетровськгаз" внести до договору № 71692 від 18 січня 2006 року на газопостачання будинку АДРЕСА_1 відмітку про письмову згоду ОСОБА_6 на його укладення. Усунуто перешкоди у користуванні ОСОБА_4 послугами шляхом зобов'язання Дніпродзержинського управління по експлуатації газового господарства ПАТ "Дніпропетровськгаз" за свої кошти і своїми силами підключити житловий будинок АДРЕСА_1 до газопостачання та поновити надання послуг з газопостачання негайно після набрання чинності рішення суду. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Дніпропетровськгаз" на користь ОСОБА_4 завдану моральну шкоду в сумі 5000 грн; судові витрати, вартість експертизи в сумі 2250,24 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права просить ухвалу апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого суду змінити в частині стягнення з нього моральної шкоди у розмірі 5000 грн та відмовити у задоволенні цих вимог. В іншій частині рішення суду першої інстанції просить залишити без змін.

Рішення судів попередніх інстанцій оскаржується відповідачем в частині задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди, тому переглядається колегією суддів в касаційному порядку саме у цій частині.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.

Згідно ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Колегією суддів встановлено та вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд дав належну оцінку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції. Належним чином перевірив встановлені судом фактичні обставини справи з урахуванням зібраних доказів та дійшов правильного висновку щодо відсутності правових підстав для його скасування.

Судом першої інстанції встановлено, що 18 січня 2006 року ОСОБА_4 з ПАТ "Дніпропетровськгаз" був укладений договір на газопостачання будинку АДРЕСА_1 який належить ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на праві спільної часткової власності.

27 березня 2015 року в будинку працівниками Дніпродзержинського управління по експлуатації газового господарства був відключений газ і складений акт № 71692 від 27 березня 2015 року, згідно якого причиною припинення газопостачання стала наявність заборгованості з оплати за газ в сумі 35461,13 грн. Акт був складений в присутності ОСОБА_5, яка не є споживачем газу згідно укладеного договору, чим були порушені вимоги п. 8.5; п. 8.7 договору на газопостачання згідно яких акт має бути складений лише в присутності споживача за договором.

Встановлюючи обставини справи та перевіряючи зібрані у справі доказ суд першої інстанції вважав безпідставним відключення газу позивачу та нарахування йому боргу, оскільки оплата за газ позивачем вносилась щомісячно, про що свідчать квитанції, боргу немає, відключення газу було проведене в порушення вимог п. 19 правил надання населенню послуг з газопостачання. Жодного попередження про наявність боргу та його розміри, якщо такий є, позивачу як споживачу газу за договором, не вручалось.

Вказані обставини та висновки суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, у цій частині у касаційній скарзі відповідача не оспорюються та не спростовуються.

Згідно розділу Ш порядку відшкодування збитків, відшкодування збитків здійснюється за такі порушення газопостачальним/газорозподільним підприємством правил: несвоєчасне надання інформації або надання недостовірної інформації; безпідставне припинення газопостачання.

У разі якщо безпідставне припинення газопостачання завдало споживачеві матеріальної та/або моральної шкоди, газопостачальне/газорозподільне підприємство відшкодовує її на підставі рішення суду.

Згідно ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання відносно відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Встановивши факт безпідставного відключення газу позивачу та нарахування йому боргу, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, правильно виходив з того, що такими неправомірними діями позивачу завдано моральної шкоди, у зв'язку із чим, відповідно ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів", зважаючи на тривалість порушення прав позивача, характер та тяжкість моральних страждань, обґрунтовано визначив розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню в сумі 5000 грн.

Доводи відповідача про незаконність стягнення моральної шкоди з підстав, що така шкода стягується за завдання шкоди майну споживача або її завдання каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, спростовуються нормами чинного на 2015 рік законодавства, яке передбачало відшкодування моральної шкоди.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, зокрема щодо перевірки наявності доказів на підтвердження факту завдання моральної шкоди.

Разом з тим, суд касаційної інстанції до переоцінки доказів не вдається та вважає обґрунтованими висновки судів щодо розміру відшкодування такої шкоди.

При вирішенні даної справи судами першої та апеляційної інстанцій в частині вимог про відшкодування моральної шкоди правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків судів, обґрунтовано викладених в мотивувальних частинах оскаржуваних рішень.

За таких обставин, правові підстави для скасування оскаржуваних рішень відсутні.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дніпропетровськгаз" відхилити.

Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 серпня 2016 року, ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2016 року залишити без змін.