розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Ківерцівської міської ради Волинської області, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання недійсним рішення, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 06 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 22 червня 2016 року,

У лютому 2016 року ОСОБА_6 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що рішенням Ківерцівської міської ради від 20 лютого 2015 року № 49/6 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було погоджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0754 га по АДРЕСА_1

Вказує про те, що вищезазначеним рішенням Ківерцівської міської ради було порушено її права, оскільки межі земельної ділянки ОСОБА_7 були змінені і розширені за рахунок земельної ділянки, що перебуває у її користуванні, а тому просить суд визнати недійсним рішення Ківерцівської міської ради від 20 лютого 2015 року № 49/6 "Про розгляд заяви ОСОБА_7 та ОСОБА_8." та стягнути з відповідача в свою користь судові витрати у справі.

Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 06 травня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 22 червня 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати і справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив із того, що технічну документацію із землеустрою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на земельну ділянку площею 0,0754 га було погоджено на виконання рішення апеляційного суду Волинської області від 21 жовтня 2014 року, яким встановлено (ч. 3 ст. 61 ЦПК України), що права позивача як суміжного землекористувача не порушено.

Такі висновки судів є правильними та відповідають встановленим у справі обставинам.

Судами встановлено, що рішенням апеляційного суду Волинської області від 21 жовтня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 січня 2015 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_8, ОСОБА_7 до Ківерцівської міської ради, треті особи: ДП "Центр Державного Земельного Кадастру", Волинська регіональна філія Ківерцівський виробничий відділ, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про визнання незаконним та скасування п. 1 рішення Ківерцівської міської ради від 14 травня 2014 року № 38/18 та зобов'язання відповідача затвердити технічну документацію на земельну ділянку зобов'язано Ківерцівську міську раду Волинської області погодити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0754 га ОСОБА_7, ОСОБА_8 по АДРЕСА_1

На виконання вищезазначеного рішення суду Державною виконавчою службою Головного управління юстиції у Волинській області 26 листопада 2014 року відкрито виконавче провадження № 45607704.

31 жовтня 2014 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 звернулися із заявою до голови Ківерцівської міської ради, в якій просили погодити земельно-технічну документацію земельну ділянку площею 0,0754 га належну їм на підставі державного акта відповідно до постановленого рішення апеляційного суду Волинської області від 21 жовтня 2014 року.

20 лютого 2015 року Ківерцівська міська рада Волинської області винесла рішення № 49/6 "Про розгляд заяви ОСОБА_7 та ОСОБА_8.", яким було погоджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0754 га ОСОБА_7, ОСОБА_8 по АДРЕСА_1

Згідно з ч. 5 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 14 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.

Згідно зі ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Таким чином, Ківерцівська міська рада Волинської області, діючи в межах своїх повноважень, винесла оспорюване позивачем рішення про погодження технічної документації ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на виконання рішення апеляційного суду Волинської області від 21 жовтня 2014 року, яке було залишено без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 січня 2015 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративний справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу для визнання недійсним рішення Ківерцівської міської ради від 20 лютого 2015 року № 49/6 та яким було погоджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0754 га по АДРЕСА_1, були предметом судового розгляду. Перевіривши вказані обставини, суд ухвалив законне та обґрунтоване рішення, яке набрало законної сили та виконане в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) .

За таких обставин суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Із матеріалів справи та змісту оскаржуваних судових рішень не вбачається, що судом при розгляді скарги допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені ст. ст. 338- 341 ЦПК України як підстави для скасування рішення.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом повно та всебічно з'ясовано дійсні обставини справи, надано належну оцінку зібраним у ній доказам, постановлено законне і обґрунтоване рішення, подану касаційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду - залишити без змін.