розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2, Львівської обласної історико-просвітницької правозахисної організації "Меморіал" до Курії Львівської Архиєпархії Української Греко-Католицької церкви, Товариства з обмеженою відповідальністю "Розвиток нерухомості", треті особи: Львівська міська рада, Львівська обласна організація Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, Відділ охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації, Державне підприємство "Український регіональний спеціалізований науково - розвідувальний інститут "Укрзахідпроектреставрація", про відновлення попереднього становища, за касаційною скаргою представника Львівської обласної історико-просвітницької правозахисної організації "Меморіал" - ОСОБА_3 - на рішення Галицького районного суду м. Львова від 03 серпня 2015 року та рішення апеляційного суду Львівської області від 29 липня 2016 року,

У січні 2014 року ОСОБА_2, Львівська обласна історико-просвітницька правозахисна організація "Меморіал" звернулися до суду з позовом до Курії Львівської Архиєпархії Української Греко-Католицької церкви, Товариства з обмеженою відповідальністю "Розвиток нерухомості" (далі - ТОВ "Розвиток нерухомості") про відновлення попереднього становища.

На обґрунтування вимог ОСОБА_2, Львівська обласна історико-просвітницька правозахисна організація "Меморіал" посилалися на те, що 10 січня 2014 року ТОВ "Розвиток нерухомості" зруйнована частина будівлі лічниці імені митрополита А.Шептицького, яка є пам'яткою історії, архітектури та містобудування "Український шпиталь Народної лічниці імені Митрополита Андрея Шептицького XVIII ст., 1938 рік на вул. Озаркевича, 4 у Львові. Комплекс", а також пошкоджена прилегла до Комплексу земельна ділянка площею 0,45 га, на якій розташовані історичні захоронення жертв 2-ї світової війни, якими опікується Львівська обласна історико-просвітницька правозахисна організація "Меморіал". При цьому, позивачі послались на рішення сесії Львівського обласного виконавчого комітету від 05 липня 1985 року № 381, відповідно до якого зазначений Комплекс споруд було взято на державний облік і визначено категорію пам'ятки, та внесено у відповідний реєстр під охоронним № 233.

У зв'язку із викладеним, позивачі просили суд зобов'язати відповідачів (солідарно) відновити попереднє становище, яке існувало станом на 08 листопада 2013 року і визначене в паспорті пам'ятки - стосовно Комплексу споруд Пам'ятки історії, архітектури, містобудування "Український шпиталь Народної лічниці імені Митрополита Шептицького ХVIII ст., 1938 рік на вул. Озаркевича, 4 у м. Львові. Комплекс", привести відновлення попереднього становища шляхом проведення реставрації Комплексу споруд (в частині споруди ХVIII ст.) за проектом, розробленим спеціалізованим Державним підприємством "Український регіональний спеціалізований науково-розвідувальний інститут "Укрзахідпроектреставрація".

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 03 серпня 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_2, Львівської обласної історико-просвітницької правозахисної організації "Меморіал" відмовлено за безпідставністю позовних вимог.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 29 липня 2016 року рішення Галицького районного суду м. Львова від 03 серпня 2015 року у частині позову Львівської обласної історико-просвітницької правозахисної організації "Меморіал" до Курії Львівської Архиєпархії Української Греко-Католицької церкви, Товариства з обмеженою відповідальністю "Розвиток нерухомості", треті особи: Львівська міська рада, Львівська обласна організація Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, Відділ охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації, Державне підприємство "Український регіональний спеціалізований науково - розвідувальний інститут "Укрзахідпроектреставрація", про відновлення попереднього становища скасовано та провадження у справі в цій частині закрито.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 29 липня 2016 року рішення Галицького районного суду м. Львова від 03 серпня 2015 року змінено шляхом виключення з мотивувальної частини такого обґрунтування відмови у задоволенні позову як за безпідставністю.

У касаційній скарзі представник Львівської обласної історико-просвітницької правозахисної організації "Меморіал" - ОСОБА_3, мотивуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, порушує питання про зміну оскаржуваних рішень судів шляхом виключення з мотивувальних частин обґрунтування, що: - старий корпус лічниці XVIII ст. (на сьогодні будівля стерилізаційної, позначена в технічному паспорті під літ. А-1, площею 143,5 кв.м. на земельній ділянці по вул. Озаркевича, 4 А у м. Львові) не входив комплекс споруд Український шпиталь Народної лічниці імені митрополита АндреяШептицького як пам'ятка місцевого значення, який взятий на державний облік з 1985 року; - станом на 09 січня 2014 року ТОВ "Розвиток нерухомості" мало усі дозвільні документи на виконання робіт на земельній ділянці по вул. Озаркевича, 4 А у м. Львові по будівництву і обслуговуванню житлового і офісного комплексу, в тому числі по знесенню будівлі стерилізаційної, що позначена в технічному паспорті під літ. А-1, площею 143,5 кв.м.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи у задоволенні позову Львівської обласної історико-просвітницької правозахисної організації "Меморіал" про відновлення попереднього становища, суд першої інстанції виходив у першу чергу з безпідставності таких вимог. Відмовляючи ОСОБА_2 у зазначеному позові, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність порушеного права останнього і недоведеності порушення такого права у ході судового розгляду.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції у частині позову Львівської обласної історико-просвітницької правозахисної організації "Меморіал" про відновлення попереднього становища із закриттям провадження у справі в цій частині, виходив з того, що такий спір не належало розглядати у порядку цивільного судочинства. Про наведене вище постановлено відповідну ухвалу, як це передбачено чинним процесуальним законодавством.

Як вбачається з оскаржуваного рішення апеляційного суду, в силу скасування рішення суду першої інстанції у цій частині і закриття провадження у справі, обставинам, що були підставою для відмови у позові Львівської обласної історико-просвітницької правозахисної організації "Меморіал", суд апеляційної інстанції оцінки не надавав та змінив рішення суду першої інстанції в частині викладених у ньому мотивів про відмову у позові Львівської обласної історико-просвітницької правозахисної організації "Меморіал" за безпідставністю.

Разом з тим, у справі, яка переглядається, суд апеляційної інстанції, встановивши, що ОСОБА_2 не довів відповідними доказами ті обставини, які б вказували на порушення його прав з боку відповідачів, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову. При цьому, виходячи з положень ст. ст. 6, 27 Закону України "Про охорону культурної спадщини" із вказаним позовом до ТОВ "Розвиток нерухомості" повинен звертатись орган, спеціально уповноважений державою на здійснення функцій щодо охорони та збереження культурної спадщини, однак у даному випадку до суду звернулась особа, яка не має а ні права власності, а ні речових прав на вказане майно.