розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра", третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інвестиційна перспектива", про стягнення грошових коштів, за касаційними скаргами ОСОБА_6, яка діє через представника ОСОБА_7, та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" на рішення Апеляційного суду м. Києва від 25 травня 2016 року,

У березні 2011 року ОСОБА_6 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила стягнути з публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ "КБ "Надра"; банк) на свою користь 485 594 013 грн 75 коп., з яких: 166 200 895 грн 10 коп. - основний борг, який складається з 63 873 973 грн 20 коп. (курсова різниця) + 101 867 602 грн 41 коп. (списане тіло кредиту) + 459 319 грн 49 коп. (списані проценти по кредиту); 35 790 110 грн 56 коп. - 3 % річних від прострочення невиконання грошового зобов'язання, відповідно до ст. 625 ЦК України; 65 378 232 грн 67 коп. - сума індексу інфляції за період прострочення виконання грошового зобов'язання, відповідно до ст. 625 ЦК України; 16 620 089 грн 51 коп. - 10 % пеня за неправильне списання коштів з рахунку відповідно до пункту 3.1. ст. 3 договору банківського рахунку № 590 від 07 липня 2006 року; 201 604 685 грн 91 коп. - сума збитків (упущеної вигоди) з 09 квітня 2008 року по 11 червня 2015 року включно.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_6 вказувала, що відповідно до договору про відступлення права вимоги від 09 грудня 2010 року вона набула право вимоги на повернення коштів товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інвестиційна перспектива" (далі - ТОВ "Компанія "Інвестиційна перспектива", товариство) з його банківського рахунку, відкритого у гривнях і тройських унціях золота за договором банківського рахунку від 07 липня 2006 року № 590, укладеного між цим товариством та ПАТ "КБ "Надра" й пов'язаними правовідносинами в повному обсязі.

Згідно з випискою з банківського рахунку ТОВ "Компанія "Інвестиційна перспектива" 20 березня 2008 року ПАТ "КБ "Надра" здійснив операції з купівлі-продажу банківського металу за декількома договорами від 20 березня 2008 року, за якими ТОВ "Компанія "Інвестиційна перспектива" продало ПАТ "КБ "Надра" тройські унції золота загальною кількістю 113 320 тройських унцій та загальною вартістю 583 069 758 грн 40 коп. Відповідно до вказаних банківських виписок, частина отриманих товариством грошових коштів у розмірі 101 867 602 грн 41 коп. була направлена на погашення кредитної заборгованості ТОВ "Компанія "Інвестиційна перспектива" перед ПАТ "КБ "Надра" за кредитним договором № 26/5/2006/959-к/53 від 28 липня 2006 року.

Проте, 08 квітня 2008 року ПАТ "КБ "Надра" в односторонньому порядку без укладення договорів зворотного викупу скасував операції з продажу банківського металу, які відбулися 20 березня 2008 року та здійснив виправні проводки на банківських рахунках товариства, списавши з цих рахунків 583 069 758 грн 40 коп., які були отримані товариством від продажу 113 320 тройських унцій золота, та одночасно поновив позичкову заборгованість ТОВ "Компанія "Інвестиційна перспектива" перед ПАТ "КБ "Надра".

Зважаючи на викладене позивачка вважала, що внаслідок односторонньої відмови банку від операцій з продажу банківських металів (золота) від 20 березня 2008 року, списання грошових коштів у розмірі 583 069 758 грн 40 коп. станом на 08 квітня 2008 року та зниження на цю дату облікового курсу НБУ на золото, вона як правонаступник товариства за договором цесії втратила грошові кошти в заявленому розмірі, які просила стягнути з відповідача.

ПАТ "КБ "Надра" звернулось до суду із зустрічним позовом до ТОВ "Компанія "Інвестиційна перспектива", ОСОБА_6 про визнання договору відступлення права вимоги недійсним, посилаючись на те, що укладений між відповідачами договір про відступлення права вимоги за своєю правовою природою є договором факторингу, в якому фактором виступила ОСОБА_6, в той час як відповідно до норм ст. ст. 1077, 1079 ЦК України між указаними сторонами договір факторингу не міг бути укладений, а тому на підставі статей 203, 215 ЦК України цей договір є недійсним.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20 січня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 20 травня 2014 року, закрито провадження у справі за зустрічним позовом ПАТ "КБ "Надра" до ТОВ "Компанія "Інвестиційна перспектива", ОСОБА_6 про визнання договору відступлення права вимоги в частині вимог до ТОВ "Компанія "Інвестиційна перспектива" у зв'язку з ліквідацією вказаної юридичної особи.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 06 березня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 20 травня 2014 року, в задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено, а зустрічний позов ПАТ "КБ "Надра" задоволено.

Визнано недійсним договір відступлення права вимоги від 09 грудня 2010 року № 1, укладений між ОСОБА_6 та ТОВ "Компанія "Інвестиційна перспектива".

Рішенням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 жовтня 2014 року касаційні скарги ОСОБА_6 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 20 січня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 20 травня 2014 року відхилено, а вказані ухвали про часткове задоволення клопотання про закриття провадження у справі в частині зустрічних позовних вимог, залишено без змін.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 березня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 20 травня 2014 року скасовано, у задоволенні первинного позову ОСОБА_6 та зустрічного позову ПАТ "КБ "Надра" відмовлено.

Постановою Верховного Суду України від 06 липня 2015 року скасовано рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 березня 2014 року, ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 20 травня 2014 року та рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 жовтня 2014 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_6, а справу в цій частині передано на новий розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва.

В частині зустрічних позовних вимог ПАТ "КБ "Надра" до ТОВ "Компанія "Інвестиційна перспектива", ОСОБА_6 про визнання договору відступлення права вимоги недійсним рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 жовтня 2014 року не було предметом перегляду Верховним Судом України, є чинним.

За наслідками нового розгляду справи, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 04 лютого 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 25 травня 2016 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 лютого 2016 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено з інших підстав.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати (змінити) рішення апеляційного суду в частині відмови ОСОБА_6 у захисті визнаного порушеного права, а саме: в частині відмови у задоволенні позовних вимог шляхом стягнення грошових коштів, та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

У касаційній скарзі Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра", посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить змінити рішення апеляційного суду в частині підстав для відмови у позові, шляхом доповнення вже зазначеної в оскаржуваному рішенні підстави щодо неможливості задоволення позову у зв'язку із запровадженням тимчасової адміністрації та ліквідації банку також і іншою підставою щодо відсутності неправомірних дій відповідача, як зазначив суд першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційних скарг та заперечення представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на касаційну скаргу ПАТ "КБ "Надра", колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційну скаргу ОСОБА_6 необхідно відхилити, а скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" - задовольнити частково.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи не встановлено неправомірності дій відповідача та порушень чинного законодавства України, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову з інших підстав, виходив з того, що право позивача є порушеним у зв'язку із неправомірними діями відповідача, однак, у зв'язку із запровадженням у банку тимчасової адміністрації права позивача не можуть бути відновлені шляхом стягнення заявлених сум в судовому порядку.

З таким висновком апеляційного суду повністю погодитися не можна з огляду на наступне.

Так, судами встановлено та вбачається із матеріалів справи, що 07 липня 2006 року між ТОВ "Компанія "Інвестиційна перспектива" та ПАТ "КБ "Надра" укладено договір банківського рахунку № 590, за умовами якого банк відкриває клієнту поточний рахунок № 26004002497001 в українських гривнях та в золоті (тройських унціях золота).

Крім того, 28 липня 2006 року між ПАТ "КБ "Надра" та ТОВ "Інвестиційна перспектива" укладено договір кредитної лінії № 26/5/2006/959-к/53, відповідно до якого банк відкриває позичальнику кредитну лінію в розмірі 33 000 тройських унцій золота, видача яких здійснюється окремими траншами протягом шести місяців - з 28 липня 2006 року до 29 січня 2007 року.

Протягом періоду з 28 липня 2006 року по 05 лютого 2008 року сторонами вносилися зміни і доповнення до договору від 28 липня 2006 року, відповідно до яких у межах кредитної лінії банк надавав позичальнику кредит у сумі 73 000 тройських унцій на строк до 30 травня 2008 року, який повинен був погашатися за рахунок продажу золота з депозитних рахунків боржника та його майнового поручителя (а. с. 48, 72, т. 1).

Відповідно до п. 1.2 договору кредитної лінії видача кредитних коштів здійснювалася окремими траншами після подачі позичальником заявок на їх видачу та підписання сторонами окремих додаткових угод до цього договору.

Згідно з випискою банку з розрахункового рахунку цього товариства банком проведено операції з продажу банківського металу за договорами купівлі-продажу від 20 березня 2008 року, за якими ТОВ "Компанія "Інвестиційна перспектива" продало банку тройські унції золота у кількості 113 тис. 320 тройських унцій вартістю 583 069 758 грн 40 коп.

08 квітня 2008 року банк в односторонньому порядку без укладення договорів зворотного викупу скасував операції з продажу банківського металу, які відбулися 20 березня 2008 року та здійснив виправні проводки на банківських рахунках товариства, списавши з рахунку товариства 583 069 758 грн 40 коп., отриманих товариством від продажу 113 320 тройських унцій золота, і поновив позичкову заборгованість цього товариства перед банком за вказаним кредитним договором.

За договором від 09 грудня 2010 року ОСОБА_6 отримала право вимоги на повернення коштів ТОВ "Компанія "Інвестиційна перспектива" з банківських рахунків у гривнях та тройських унціях золота, відкритих за договором банківського рахунку від 07 липня 2006 року № 590, укладеного між ТОВ "Компанія "Інвестиційна перспектива" та ПАТ "КБ "Надра".

Судами також встановлено, що з 06 лютого 2015 року відповідно до постанови Правління Національного банку України від 05 лютого 2015 року № 83 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до категорії неплатоспроможних".

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон) під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Згідно з п. 16 ст. 2 Закону тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

У пункті 6 ст. 2 Закону визначено, що ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства. Отже, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.

Статтею 36 Закону врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Зокрема, згідно з підпунктами 1, 2 ч. 5 ст. 36 Закону під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшений ліквідаційної маси.

Якщо на момент ухвалення рішення судом першої інстанції у банку вже було введено тимчасову адміністрацію, це унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) . Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України в постановах від 20 січня 2016 року в справі № 6-2001цс15 та від 13 червня 2016 року в справі № 6-1123цс16.

Таким чином, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_6 до ПАТ "КБ "Надра" про стягнення коштів, оскільки в банку введено тимчасову адміністрацію.

Разом з тим, апеляційним судом встановлено обставини, зокрема, щодо неправомірності дій ПАТ "КБ "Надра" по скасуванню операції з продажу банківського металу, яка відбулась 20 березня 2008 року та списанню в односторонньому порядку (без відповідного розпорядження клієнта) з рахунку товариства грошових коштів у розмірі 583 069 758 грн. 40 коп., отриманих товариством від продажу 113 320 тройських унцій золота, і поновлення позичкової заборгованість ТОВ "Компанія "Інвестиційна перспектива" перед банком за кредитним договором.

Оскільки вказані обставини можуть мати приюдиційне значення для вирішення інших спорів між цими сторонами і не входять до предмету доказування при розгляді цієї справи у зв'язку із запровадженням спеціального порядку її розгляду, тому висновки апеляційного суду про встановлення цих обставин повинні бути виключені з мотивувальної частини оскаржуваного рішення.

Керуючись статтями 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6, яка діє через представника ОСОБА_7, відхилити.

Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" задовольнити частково.

Виключити з мотивувальної частини рішення Апеляційного суду м. Києва від 25 травня 2016 року висновок про те, що право ОСОБА_6 є порушеним у зв'язку з неправомірністю дій ПАТ "КБ "Надра".