розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без шлюбу, поділ спільного майна подружжя та визнання права власності, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Київського районного суду м. Одеси від 23 вересня 2016 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 19 грудня 2016 року,

У березні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з квітня 1998 року вона проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу з відповідачем, а ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася донька - ОСОБА_6. За час спільного проживання однією сім'єю ними було набуто у власність житловий будинок та земельну ділянку по АДРЕСА_1. Шлюбні відносини припинилися у грудні 2012 року. Угоди про добровільний поділ набутого за час спільного проживання майна не досягнуто.

Враховуючи викладене, ОСОБА_4, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила встановити факт її проживання з відповідачем однією сім'єю як чоловіка та жінки, які не перебувають у шлюбі між собою, у період - з 1998 року по грудень 2012 року включно; визнати житловий будинок, загальною площею 389,8 кв. м, та земельну ділянку, площею 0,0363 га, по АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю сторін по справі; поділити спільне сумісне майно, виділивши кожному по Ѕ частини житлового будинку та Ѕ частини земельної ділянки.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 23 вересня 2016 року позов задоволено. Встановлено факт проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період з 1998 року по грудень 2012 року включно. Визнано домоволодіння, загальною площею 389,8 кв. м, житловою площею 129,3 кв. м, та земельну ділянку, площею 0,0363 га, по АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Поділено майно, набуте ОСОБА_4 та ОСОБА_5 під час проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Виділено ОСОБА_5 та ОСОБА_4 по Ѕ частині кожному домоволодіння та по Ѕ частині кожному земельної ділянки по АДРЕСА_1. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 19 грудня 2016 року рішення суду першої інстанції змінено в частині встановлення періоду проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Встановлено факт проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період з 01 січня 2004 року по 01 січня 2013 року. У решті рішення місцевого суду залишено без змін.

У касаційній скарзі публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк"), мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року (далі - ЦПК України (1618-15) ).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Судами встановлено, що з 1998 року ОСОБА_4 почала проживати однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5. Сторони в іншому не перебували.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін по справі народилася донька ОСОБА_6.

01 листопада 2005 року виконавчим комітетом Одеської міської ради ОСОБА_5 видано свідоцтво про право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1. Право власності ОСОБА_5 на домоволодіння зареєстроване у Державному реєстрі.

30 березня 2006 року ОСОБА_5 видано державний акт на право власності на земельну ділянку, відповідно до якого останній є власником земельної ділянки, площею 0,0363 га, по АДРЕСА_1, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування житлового буднику і споруд (присадибна ділянка).

Судом також встановлено, що спірне майно придбано за рахунок коштів як ОСОБА_5, так і ОСОБА_4

Позивач зареєстрована у житловому будинку по АДРЕСА_1, де і проживає разом з донькою.

29 березня 2007 року ОСОБА_5 уклав з акціонерним інноваційним банком "УкрСибанк" (далі - АКІБ "УкрСибанк"), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк"), договір про надання споживчого кредиту у розмірі 259 000 доларів США, що еквівалентно - 1 307 950 грн., строком 29 березня 2018 року.

29 березня 2007 року в забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором ОСОБА_5 уклав з АКІБ "УкрСибанк" іпотечний договір, за умовами якого передав в іпотеку домоволодіння та земельну ділянку по АДРЕСА_1.

08 грудня 2015 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого до останнього перейшло право вимоги за кредитним та іпотечним договорами, укладеними ОСОБА_5 з АКІБ "УкрСиббанк".

Починаючи з 01 січня 2013 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 разом не проживають, спільне господарство не ведуть. ОСОБА_4 залишилася проживати у житловому будинку по АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції в незміненій частині, з висновком якого погодився й апеляційний суд, відповідно до вимог статей 10, 11, 60 ЦПК України дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вірно виходив із того, що спірні будинок та земельна ділянка набуті сторонами по справі за час спільного проживання без реєстрації шлюбу, а тому належить їм на праві спільної сумісної власності.

Змінюючи рішення місцевого в частині визначення періоду проживання сторін однією сім'єю без реєстрації шлюбу, апеляційний суд дійшов вірного висновку, що до набрання чинності СК України (2947-14) (2004 року) законодавство не передбачало правового статусу майна, набутого за час спільного проживання жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу, як спільного сумісного.

Рішення суду першої інстанції в незміненій частині та рішення апеляційного суду містять вичерпні висновки, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи, та обґрунтування щодо кожного доводу сторін по суті позову, що є складовою вимогою ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, судом першої інстанції в незміненій частині та апеляційним судом при розгляді справи дотримано вимоги закону, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити, а рішення місцевого суду в незміненій частині та рішення апеляційного суду залишити без змін.

Доводи касаційної скарги щодо неможливості розподілу спірного майна, оскільки воно передано в іпотеку банку, не заслуговують на увагу, оскільки таке майно є спільною сумісною власністю сторін, а такий поділ не впливає на суть правовідносин ОСОБА_5 та банку.

Інші докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні місцевим судом в незміненій частині та апеляційним судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 23 вересня 2016 року в незміненій частині та рішення апеляційного суду Одеської області від 19 грудня 2016 року залишити без змін.