розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Ташанської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності у порядку спадкування за законом та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, Ташанської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно, за касаційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_7 - на рішення апеляційного суду Київської області від 27 вересня 2016 року,

У грудні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду із вищезазначеним позовом, у якому просила визнати за нею право власності на спадкове майно - житловий будинок (загальною площею 69,5 кв. м, житловою площею 33,5 кв. м, допоміжною площею 24,8 кв. м) із господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8, який, у свою чергу прийняв, проте не зареєстрував, спадщину після смерті матері ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1

Вимоги обґрунтовані тим, що після смерті її чоловіка ОСОБА_8 відкрилася спадщина на грошові вклади, земельну частку (пай) і спірний житловий будинок, що належав його матері ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, спадщину після якої він фактично прийняв шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном.

Спадкоємцями є вона (позивачка) та діти: ОСОБА_5, ОСОБА_6, які не заперечують, щоб спадкове майно було оформлене на неї. Вона отримала свідоцтво про право на спадщину на грошові вклади та земельну частку (пай). Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину на спірний житловий будинок нотаріусом їй відмовлено через відсутність правовстановлюючого документа.

ОСОБА_10 звернулася до суду з зустрічною позовною заявою, в якій просила визнати за нею право власності на Ѕ частки спірного житлового будинку із господарськими спорудами у порядку спадкування за законом після смерті її матері ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що вона є спадкоємцем за законом першої черги, оскільки прийняла спадщину у порядку, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР (у редакції 1963 року), вступивши в управління майном матері: ощадними книжками на її ім'я, технічним паспортом на спадковий будинок, а також прийнявши у володіння її речі: ікони, фотографії, постільну білизну, вишиванку та інші речі протягом плести місяців з часу відкриття спадщини.

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 16 березня 2016 року позов ОСОБА_3 задоволено.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, у порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8, який прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 27 вересня 2016 року рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 16 березня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення.

Позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частки житлового будинку № АДРЕСА_1, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, та після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1

У задоволені решти позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на Ѕ частки житлового будинку АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1

У задоволенні решти вимог зустрічного позову ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_7, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

З касаційної скарги вбачається, що судове рішення оскаржується лише в частині зустрічного позову, в іншій частині судове рішення не оскаржується, тому у касаційному порядку не переглядається (ч. 2 ст. 335 ЦПК України).

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_9, спадкоємцями першої черги за законом після смерті якої є її діти: ОСОБА_8 і ОСОБА_4

За життя ОСОБА_9 на підставі технічного паспорту, виданого 24 жовтня 1990 року Переяслав-Хмельницьким міжміським бюро технічної інвентаризації, належав житловий будинок АДРЕСА_1

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР (у редакції 1963 року) ОСОБА_4 прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_9 шляхом вступу в управління та володіння майном протягом шести місяців із часу відкриття спадщини.

Постановою державного нотаріуса ОСОБА_4 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті її матері ОСОБА_9 на Ѕ частки спірного житлового будинку відмовлено через відсутність правовстановлюючого документа на цей будинок.

ОСОБА_8 прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_9 шляхом спільного проживання разом із спадкодавцем, але не встиг оформити спадщину після її смерті, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_3 помер.

Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_8 є його дружина ОСОБА_3 і діти: ОСОБА_11 (після одруження ОСОБА_5) та ОСОБА_6 Останні заяви про прийняття спадщини не подавали.

ОСОБА_3 у шестимісячний строк відповідно до вимог ст. 1270 ЦК України звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_8 і видачу свідоцтва про право на спадщину.

У порядку спадкування отримала свідоцтво про право на спадщину на грошові вклади та на земельну частку (пай), розміром 3,53 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж на місцевості, розташованої на території Ташанської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, що знаходиться в колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства "Дружба" і належала ОСОБА_8

Постановою державного нотаріуса ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті її чоловіка ОСОБА_8 на спірний житловий будинок через відсутність правовстановлюючого документа на цей будинок.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" (v0007700-08) відносини спадкування регулюються правилами ЦК України (435-15) , якщо спадщина відкрилась не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР (1540-06) , у тому числі щодо прийняття спадщини. У разі, коли спадщина, яка відкрилась до набуття чинності ЦК (435-15) і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 20047 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Оскільки ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідно до Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України (435-15) на вказані правовідносини поширюється дія ЦК УРСР (1540-06) від 1963 року.

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Таким чином, за ст. 549 ЦК УРСР спадкоємець вважається таким, що фактично прийняв спадщину, якщо він довів, що він вступив в управління або користування спадковим майном. Доказом цього може бути наявність у спадкоємця ощадної книжки на ім'я померлого, іменних цінних паперів, квитанцій про оплату комунальних та інших послуг, обов'язкового страхування майна та інших документів, виданих на ім'я померлого, на майно, користування, управління і розпорядження яким можливе тільки після оформлення прав на нього.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Частиною 1 ст. 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції, з дотриманням вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), з урахуванням встановлених обставин і вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України та, керуючись ст. 549 ЦК УРСР (1963 року), дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_4 прийняла спадщину шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном після смерті матері ОСОБА_9, а ОСОБА_3 прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_9 шляхом спільного проживання разом із спадкодавцем, проте не встиг отримати у встановленому законом порядку правовстановлюючих документів, оскільки помер. У встановлений ст. 1270 ЦК України строк після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняла його дружина ОСОБА_3

Докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження судом апеляційної інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги висновків суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення, не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з цими висновками щодо їх оцінки.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити рішення апеляційного суду в оскарженій частині без змін.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України

Касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_7 - відхилити.

Рішення апеляційного суду Київської області від 27 вересня 2016 року в частині зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3, Ташанської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно залишити без змін.