Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Леванчука А.О., Маляренка А.В., Ступак О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на заочне рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 24 жовтня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 12 грудня 2016 року,

У вересні 2016 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (далі - ПАТ КБ "Приватбанк") звернулося до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 1 червня 2013 року між ним та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір б/н, за яким позичальник отримала кредит у розмірі 300 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, станом на 30 червня 2016 року утворилася заборгованість у розмірі 11 464 грн 18 коп., з якої: 298 грн 61 коп. - заборгованість за кредитом, 7 143 грн 47 коп. - заборгованість з процентів за користування кредитом, 3 000 грн - пеня та комісія, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов і правил надання банківських послуг: 500 грн - штраф (фіксована частина), 522 грн 10 коп. -штраф (відсоткова складова). Указану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача у судовому порядку.

Заочним рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 24 жовтня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 12 грудня 2016 року, позов ПАТ КБ "Приватбанк" задоволено частково, стягнуто на його користь з ОСОБА_4 заборгованість за договором від 1 червня 2013 року б/н станом на 30 червня 2016 року у розмірі 1 511грн 20 коп., з якої: 298 грн 61 коп. - заборгованість за кредитом, 456 грн 99 коп. - заборгованість з процентів, а також пеня у сумі 755 грн 60 коп. Вирішено питання про судові витрати. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ КБ "Приватбанк" просить скасувати ухвалені у справі судові рішення в незадоволеній частині позовних вимог про стягнення процентів та неустойки, посилаючись на неправильне застосування судами у цій частині норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що, суди першої та апеляційної інстанцій з дотриманням вимог ст. ст. 213, 214, 303, 315 ЦПК України правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню та дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ПАТ КБ "Приватбанк" та стягнення на його корить з ОСОБА_4 298 грн 61 коп. заборгованості за кредитом, 456 грн 99 коп. заборгованості з процентів, 755 грн 60 коп. пені, а всього 1 511 грн 20 коп.

Ухвалюючи судові рішення в оскаржуваній частині, суди правильно взяли до уваги правові позиції Верховного Суду України, викладені в постановах від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15 та від 3 вересня 2014 року у справі № 6-100цс14, та на їх основі обґрунтовано відмовили у задоволенні решти позовних вимог ПАТ КБ "Приватбанк".

Наведені в касаційній скарзі доводи заявника є безпідставними і правильність вищезазначених висновків судів не спростовують та не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. За таких обставин рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду слід залишити без змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" відхилити, заочне рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 24 жовтня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 12 грудня 2016 року залишити без змін.