розглянувши касаційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 лютого 2017 року, ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 25 квітня 2017 року у справі за позовом Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно одержаних коштів,

У січні 2017 року Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області звернулося до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що внаслідок рахункової помилки, спричиненої некоректною роботою програмного забезпечення під час проведення масового перерахунку пенсії, відповідачу були виплачені з 24 липня 2012 року до 05 серпня 2012 року кошти у сумі 353 грн 94 коп., як розмір пенсії.

Вважало, що сума виплаченої ОСОБА_2 пенсії за вказаний період є ним безпідставно набутою та підлягає поверненню відповідно до ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 1212 ЦК України.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 лютого 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 25 квітня 2017 року, відмовлено у задоволенні позову Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області.

У поданій касаційній скарзі Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим касаційна скарга підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку недобросовісності з боку набувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, правильно виходив з того, що не встановлено факту недобросовісного набуття ОСОБА_2 коштів у сумі 353 грн 94 коп., які є пенсійною виплатою, та наявності рахункової помилки з боку позивача, а тому відповідно до ст. 1215 ЦК України зазначена сума поверненню не підлягає.

Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.

Встановивши факти та зумовлені ними правовідносини, суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували правові норми та ухвалили правильні судові рішення, підстав для скасування яких не вбачається.

Доводи скарги такі висновки не спростовують і зводяться до оцінки доказів, їх належності та допустимості, проте, в силу ст. 335 ЦПК України, суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Керуючись ст. 328 ЦПК України,

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 лютого 2017 року, ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 25 квітня 2017 року у справі за позовом Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно одержаних коштів відмовити.