Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

Висоцької В.С., Ткачука О.С., Фаловської І.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання права спільної сумісної власності на майно, набуте за час спільного проживання, та визнання права власності на 1/2 частину вказаного майна, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 30 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 25 серпня 2016 року,

У березні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що з 16 серпня 2001 року до 7 лютого 2011 року з ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають двох дітей: дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. З вересня 2011 року до 23 листопада 2013 року вони спільно проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу по АДРЕСА_1. За час спільного проживання, 25 червня 2012 року ними було придбано будівлю магазину-кафе, загальною площею 119,40 кв. м, сарай, вбиральню, горожу та підвал, що знаходяться по

АДРЕСА_2 10 жовтня 2013 року було оформлено договір купівлі-продажу та складено акт прийому-передачі вказаного майна. Власником зазначеного вище майна вказано ОСОБА_5, хоча ОСОБА_4 був ініціатором його придбання та часткою сплачував кошти за придбання магазину-кафе.

Ураховуючи наведене, просив встановити факт проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 1 вересня 2011 року по 23 листопада 2013 року, визнати спільною сумісною власністю будівлю магазину-кафе, загальною площею 119,40 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_2 та сарай, вбиральню, огорожу, підвал, визнати за ОСОБА_4 право власності на Ѕ частину спірного майна.

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 30 червня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 25 серпня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди вірно застосували положення ст. 74 СК України, на підставі наданих сторонами доказів, яким дали оцінку в порядку до ст. 212 ЦПК України, встановили фактичні обставини справи та прийшли правильного висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження фактупроживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 1 вересня 2011 року по 23 листопада 2013 року, що сторони були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки.

Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Згідно вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 30 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 25 серпня 2016 року залишити без змін.