особа - Восьма Харківська державна нотаріальна контора, про усунення від права на спадкування, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Харківської області від 31 жовтня 2016 року,

У березні 2016 року ОСОБА_4 звернулась з указаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла її з відповідачем мати ОСОБА_6 З 1985 року по час смерті ОСОБА_6 проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1. Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина на частину вказаної квартири, в якій позивач проживала разом із матір'ю.

Зазначала, що ОСОБА_6 мала низку захворювань, що відображалось також на її психічному стані. З 2007 року ОСОБА_6 перебувала у безпорадному стані, не могла самостійно забезпечити умови свого життя, тому потребувала сторонньої допомоги та догляду. Крім того, вона перебувала на обліку в ПНД № 3 м. Харкова. За вказаний час позивач ОСОБА_4 прийняла на себе всі витрати на утримання матері, її догляд, лікування та похорони. ОСОБА_5 була обізнана про стан здоров'я матері, проте не приймала жодних заходів по наданню допомоги та навмисно ухилялась від надання будь-якої допомоги.

Вказувала, що вона одноособово несе витрати по оплаті комунальних та інших платежів за квартиру, а відповідач не приймає участі в оплаті зазначених витрат своєї 1/6 частки вказаної квартири, яку вона успадкувала після смерті батька ОСОБА_7, померлого 30 липня 2009 року. У встановлений законом строк позивач звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_6 Свідоцтво про право на спадщину після смерті матері на її частину спадкового майна не видавалось.

Ураховуючи наведене, позивач просила усунути ОСОБА_5 від права на спадкування за законом.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 7 червня 2016 року позов задоволено.

Усунуто ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, від права на спадкування за законом після смерті своєї матері ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судові витрати в розмірі 551,20 грн.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 31 жовтня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України має значення сукупність таких обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи, оскільки лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів в їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.

Апеляційним судом установлено відсутність доказів на підтвердження того, що відповідач ОСОБА_8 ухилялась від надання допомоги матері ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року. Матеріали справи не містять даних, що остання за життя зверталась до ОСОБА_8 з проханням щодо надання допомоги та відповідач їй відмовила, чи відомостей про те, що ОСОБА_6 потребувала додаткової матеріальної допомоги від

ОСОБА_8 або зверталась до суду за примусовим стягненням аліментів з ОСОБА_8 З наявних заперечень ОСОБА_5 вбачається, що остання, будучи пенсіонером, який отримує пенсію вдвічі меншу за прожитковий мінімум, не мала фінансових можливостей утримувати свою матір та надавала своїй матері посильну допомогу відповідно до свого матеріального стану, підтримувала сталі зв'язки з нею, приїздила, телефонувала неменше ніж один раз на тиждень, купувала ліки тощо. ОСОБА_8 вказувала, що здійснила переказ в розмірі 10000 руб, що еквівалентно 4 000 грн для допомоги в організації похоронів, що підтверджується письмовими доказами та 9 липня 2014 року вона приїхала до м. Харкова для допомоги в організації поховання.

Встановивши, що позивач ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України, не довела того, що ОСОБА_8 умисно ухилялася від надання допомоги своїй матері, апеляційний суд прийшов вірно висновку про відмову в задоволенні позову про усунення від права на спадкування.

Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Згідно вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ